національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Квітень в житті Шевченка

1836 рік

7 квітня. Почалися роботи по перебудові приміщення Великого театру, де передбачалося повністю оновити живописне оформлення інтер’єрів. Шевченко у складі артілі Ширяєва був залучений до цих робіт.


1838 рік

14 квітня. В камер-фур’єрському журналі записано, що ввечері у Царськосельському палаці члени царської сім’ї та гості «изволили препроводить время в круглом Нового дворца зале разными играми, танцами и розыгрышем лотереи вещей». Деякі дослідники вважають, що саме тут і був розіграний портрет Жуковського.


22 квітня Складено і підписано П. В. Енгельгардтом і свідками В. А. Жуковський, К. П. Брюлловим і М. Ю. Вієльгорським відпускну, що звільняла Шевченка з кріпацтва. «С того же дня, — писав про себе Шевченко в «Автобіографії», -  начал он посещать классы Академии художеств и вскоре сделался одним из наиболее любимых учеников и товарищей великого Карла Брюллова».


1839 рік

29 квітня. На третинному рисувальному екзамені при чергуванні К. П. Брюллова Шевченко отримав оцінку 3-й номер.


1840 рік


18 квітня. Цензор П. О. Корсаков підписав квиток на видачу «Кобзаря» з друкарні Фішера.


1841 рік

7 квітня. Написавши вступ до поеми «Гайдамаки», поет завершив роботу над нею, почату ще наприкінці 1839 року.


1844 рік

3 квітня. Отримано цензурний дозвіл друкувати окреме видання поеми «Тризна».


1845 рік

2 квітня. Виїхав з Москви в Україну разом зі своїм попутником О. А. Лук’яновичем за маршрутом: Подольськ – Тула – Орел – Дмитровськ – Есмань – Кролевець – Батурин – Ромен – Лохвиця – Миргород – Мар’їнське.


Не пізніше квітня. Виконав портрет Й. Ф. Рудзинського.


1847 рік

5 квітня. Шевченко був заарештований на дніпровській переправі в Києві і доставлений у будинок губернатора Фундуклея, що стояв на розі вулиць Інститутської та Єкатерининської. Гусарський офіцер З. К. Солонін, що був на переправі разом із Шевченком, брався заховати його твори, але він від цієї допомоги відмовився.

6 квітня. Шевченка відправлено до Петербурга у ІІІ відділ «под строгим караулом при одном полицейском офицере и одном рядовом жандарме». Фундуклей передав також до ІІІ відділу вилучені при арешті в’язку віршів, листів, альбом з віршами і рисунками, а головне – рукопис «Три літа». Про цей збірник губернатор у супровідному листі особливо зауважив: «Между бумагами его оказалась рукописная книга с малороссийскими, собственного его сочинения стихами, — из коих многие возмутительного и преступного содержания».


1852 рік

11 квітня. Був у першій зміні караулу біля ящика.


1856 рік

21 квітня. Надіслав Бр.Залеському два малюнки та рукописи повістей «Варнак» і «Княгиня», щоб той відправив їх у Петербург М.Й.Осипову для публікації.


1858 рік

Не раніше 1 квітня. Намалював портрет М.С.Кржисевич.

16 квітня. На прохання Г.П.Ґалаґана Шевченко подарував йому автограф свого вірша «Садок вишневий коло хати», а Ґалаґан записав до його щоденника вірш О.С.Хом’якова «Тебя избрал на брань святую…».


1859 рік

3 квітня. Подарував Марко Вовчку автограф поеми «Неофіти» з присвятою: «Любій моїй єдиній доні Марусі Маркович на пам’ять. 3 апреля 1859р. Т.Шевченко». згодом подарував ій Біблію видання 1824 р., яку мав із собою на засланні.

16 квітня. Шевченко подав до Ради Академії мистецтв дві свої гравюри – з картини Рембранта «Притча про виноградаря та робітників» і з картини І.І.Соколова «Приятелі» на здобуття звання академіка чи на програму для одержання цього звання.


1860 рік

4 квітня. Подарував автопортрет з бородою (офорт) Олександрі Михайлівні Куліш.

До 27 квітня. Подарував Марку Вовчку «Кобзар» з написом «Моїй єдиній дони Маруси Марковичъ ридный и хрещеный батько Тарасъ Шевченко».


1861 рік

26 квітня. Труну з прахом Шевченка було викопано із землі, в присутності близьких друзів і знайомих поета покладено в іншу, свинцеву труну і поставлено на ресорні дроги. Прощальне слово сказав М.І.Костомаров. П.О.Куліш покрив червоною китайкою.