національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Червень в житті Шевченка

1831 рік

16 червня. Вірогідно, в цей день Шевченко приїхав до Петербурга із дворовими П.В.Енгельгардта.

1839 рік

1 червня. На щомісячному рисувальному екзамені в натурному класі Шевченко отримав оцінку 8-й номер (рисунок не знайдено).

1840 рік

1 червня. В журналі «Маяк» опубліковано рецензію на «Кобзар», підписану ініціалами П.К. (П. Корсаков). Рецензент, він же цензор «Кобзар», високо оцінив твори Шевченка.

4 червня. В журналі «Современник» надруковано рецензію П. О. Плетньова на «Кобзар». В ній відзначено: «Между всеми произведениями поэзии, появившимися в эти три месяца,одно последнее достойно внимания. Внем собрано несколько простонародних лирических излияний души, живых и счастливо переданнях автором. Понимающие малороссийский язик прочтут это собрание, конечно, с удовольствием и благодарностью».

1843 рік


13 червня. Шевченко разом з П.О.Кулішем та О.Ф.Сенчилом-Стефановським побував у Межигір’ї під Києвом. Тут до альбому художника записано народні пісні «Хвалилася Україна», «В Макарові, славнім місті», «Солодким медом да солодким вином кубки наповняли», «Гей, підтискай,малий хлопче, тісненько й попруги». Відвідав Межигірський монастир, де колись доживали віку престарілі запорожці й де, за переказами якийсь час був послушником ватажок Коліївщини Максим Залізняк та був похований Семен Палій, оспіваний Шевченком в поемі «Чернець».


16-17 червня. Виконав у Кирилівці малюнок олівцем «Вдовина хата на Україні».

1844 рік

19 червня. В. М. Рєпніна написала Шевченку, що розуміє, які «ужасные испытания» чекають його в зв’язку з задуманим виданням «Живописной Украины». Разом з тим, вона глибоко співчуває його задумові звільнити своїх братів з кріпацтва. Повідомила, що поширює «Тризну». Рада, що поет вирішив друкувати свою поему «Слепая», і висловила свої міркування про цей твір.

Кінець червня. В. М. Рєпніна написала Ш. Ейнару: «Получила я … два письма от Шевченка, хорошие и очень грусные письма: он, бедный, хлопочет о том, чтобы сделать своих братьев свободными людьми! Вы поймете без моих пояснений, что должна чуствовать его душа».

1846 рік

       

У червні. Під час підготовки і проведення розкопок могили Переп’ят Шевченко виконав ряд рисунків: «Коло каші», «Пейзаж», «Парубок з люлькою, голова селянина, хлопець з граблями», «Селянин у брилі», «Постаті селян», «Гурт селян та інші начерки», «Сільські будівлі». 

1847 рік

3 червня. Мусін-Пушкін повідомив міністра народної освіти Уварова про те, що цензорам дано розпорядження не дозволяти нових видань «Кобзаря» Шевченка, творів Куліша і Костомарова.

18 червня. Шевченка відправлено з Оренбурга в Орську фортецю.

1848 рік

  

19 червня – 25 липня. У Раїмському укріпленні Шевченко написав вірш «У Бога за дверима лежала сокира», а також виконав малюнки: «Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сир-Дар’ї», «Урочище Раїм з заходу», «Укріплення Раїм. Внутрішній вигляд», «Спорядження шхун», «Укріплення Раїм».

1850 рік

8 червня. По закінченню слідчої справи Шевченка належало перевести під найсуворіший нагляд із 5-го лінійного батальйону в інший віддалений батальйон.

1851 рік

      

1-22 червня. Експедиція вела пошук покладів кам’яного вугілля в долині Апазир. Протягом трьох тижнів Шевченко виконав декілька композицій: «Вид на Каратау з долини Апазир» (акварель), «Долина Апазир» (олівець), «Відроги Каратау» (олівець), «Аульятау» (акварель), «Місячна ніч серед гір» (акварель). 

1852 рік


У червні. Виконав портрет М. Ф. Савичева (італійський олівець, білило). Був присутній із Савичевим на іменинах у Маєвського.

1855 рік

10 червня. Почав роботу над повістю «Близнецы».

1857 рік

5 червня. Послав Я. Г. Кухаренкусвої твори: «Москалева криниця» (друга редакція), «Чернець», «Садок вишневий коло хати…». Просив переписати їх і надіслати М. С. Щепкіну.

12 червня. Почав писати щоденник («Журнал»). У першому записі висловив надію незабаром вирватися зі своєї «безграничной тюрьмы».

1858 рік


Червень. Намалював портрет Надії Карташевської.

1859 рік

      

6-9 червня. Шевченко перебував у Лихвині – маєтку Д. О. Хрущова. Тут намалював два пейзажі: «В Лихвині» (туш, перо, сепія), «В Лихвині» (туш, перо) і етюд «Дуб» (олівець, туш, перо).

7 червня. Написав у Лихвині вірш «Ой по горі роман цвіте…», пізніше присвячений Ф. І. Черненку.

       

8 червня. Подарував дружині Д. О. Хрущова Наталії Олександрівні офорти «Приятелі» і «Вечір в Альбано поблизу Рима».


19 червня. Перебуваючи на Михайловій Горі, Шевченко намалював портрет М. О. Максимовича (італійський олівець, крейда).


22 червня. Шевченко намалював портрет М. В. Максимович (італійський олівець, крейда).

27 червня. Прибув до Кирилівки. Брата Микиту, який жив на дідівському подвір’ї, вдома не застав. Розпитавши про життя його в дружини Палажки, Шевченко пішов оглянути батьківський двір і сад. Постояв над могилою матері, тут похованої. Посидів трохи на леваді біля струмка, де росла його стара калина, а потім пішов до сестри Ярини, побував у молодшого брата Йосипа. Родичі довго пам’ятали і донині переповідають, як поет остриг «під макітру» свого племінника, дворового козачка Андрія, якому пан Зінкевич не дозволяв стригти його явно перерослий чуб.

1860 рік

2 червня. У журналі «Семейный круг» надруковано два вірша Шевченка в перекладі Л. П. Блюммера: «Эх, бывало на Украйне полчища ревели» («Було колись – в Україні ревіли гармати») і «Туча встала от Лимана,// Небо, солнце кроет…» («Чорна хмара з-за Лиману // Небо, сонце криє…») – уривки з поеми «Іван Підкова».

4 червня. Написав вірш «Плач Ярославни» (переспів із «Слова о полку Ігоревім» у першій редакції).

17 червня. Написав вірш «Умре муж велій в власяниці…».

20 червня. Написав вірш «Гімн черничий».

24 червня. Написав вірш «Над Дніпровою сагою…».

25 червня. Написав вірш «Росли укупочці, зросли…».

27 червня. Написав вірш «Світе ясний! Світе тихий!..».


Не раніше червня. Виконав «Автопортрет зі свічкою» (офорт).