національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Анічков міст через Фонтанку (Копія з літографії К.Шульца за малюнком Конраді) (літографія, 1850)

Автор  

Копія з літографії К.Шульца (?) за малюнком Конраді (?)

 

Назва 

«Анічков міст через Фонтанку»

 

Рік виконання

1850

 

Техніка, стиль, епоха

Літографія (?)

 

Пов’язання з Т. Г. Шевченком або Україною

На літографії зображений Анічков міст (?) прикрашений скульптурними групами «Приборкувачі коней» скульптора Петра Клодта (див. відповідну статтю). В повісті «Художник» (див. відповідну статтю) Шевченко (?) описує свою кімнату, яка була прикрашена статуетками з зображенням коней роботи Петра Клодта (зліпки). Після повернення Шевченка з заслання між ними встановилися дружні стосунки. Шевченко подарував Клодту свій офорт «Вірсавія» (див. відповідну статтю). В 1861 році за фотографією (зберігається в петербурзькому Російському музеї (?)) Шевченко виконав портрет Клодта в техніці офорт (?). Після смерті поета Клодт зняв посмертну маску (?) з нього. Шевченко часто згадував Клодта в «Щоденнику» (див. відповідну статтю).

На літографії за Анічкиним мостом праворуч зображений палац Білосельських-Білозерських (?). Навпроти нього, з протилежного боку ріки Фонтанки (?), знаходиться Аничків палац в якому, за версією Петра Жура, відбувалася лотерея. На ній розігрувався портрет Василя Жуковського (див. відповідну статтю) пензля Карла Брюллова (див. відповідну статтю) для отримання коштів на викуп Шевченка з кріпацтва (див. відповідну статтю).

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (див. відповідну статтю)

 

Примітки

Анічків міст (?) – один з найвідоміших мостів Санкт-Петербурга (див. відповідну статтю), що отримав назву від імені підполковника Михайла Анічкова, який керував його будівництвом. Міст з’єднує береги річки Фонтанки на її перетині з Невським проспектом (?), і був збудований в 1841 році за проектом інженера Івана Буттаца. Його вирішили прикрасити бронзовими групами «Приборкувачів  коней», виконаними Петром Клодтом, що принесли йому заслужену всесвітню славу. Первісно, в 1841 році, були встановлені тільки дві групи  на західних постаментах, а на східних встановили їх гіпсові копії. Через рік Клодт перевів їх в бронзу, але вони були подаровані прусському королю і відвезені до Берліну (?). Скульптор виготовив ще одну пару відливів, але і вони простояли лише два роки: в 1846  році їх відправили в подарунок неаполітанському королю, а на східних постаментах знову встановили гіпсові копії. Тоді Клодт вирішив створити зовсім нові скульптурні групи, що не повторюють композицію попередніх, а розвивають їх тему. В 1849 – 1850 роках вони були відлиті в бронзі і встановлені на східному боці моста.

Групи «Приборкувачів  коней» – це розгорнута художня алегорія, що розповідає про боротьбу Людини і Стихії: людина підкорює, підпорядковує своїй силі дикі, нестримні сили природи.