національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Жінка навколішках перед черницею (ксилографія, 1840 - 1842)

Автор  

Шевченко Тарас Григорович (?) 

 

Назва 

«Жінка навколішках перед черницею»

 

Рік виконання 

1840 – 1842

 

Місце виконання 

Санкт-Петербург (див. відповідну статтю)

 

Техніка, стиль, епоха 

Ксилографія (гравюра на дереві)(?)

Мистецтвознавчий аналіз

Зображена в екстер’єрі сцена – схилена перед черницею жінка з діадемою в ошатній панській сукні – відтворює якийсь літературний сюжет, виконаний під впливом тогочасних романтичних творів Карла Брюллова (див. відповідну статтю).

Так само, як у цьому малюнку, «лаштункове» обрамлення композиції зображенням дерев та рослин зустрічається в багатьох творах 1840 – 1842 років: «Хлопчик із собакою в лісі» (див. відповідну статтю), «Знахар» (див. відповідну статтю), «Циганка-ворожка» (див. відповідну статтю), «Зустріч Тараса Бульби із синами» (див. відповідну статтю), «Суворов на варті» (?).

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)

 

Примітки

1814 року Костянтин Широцький (?) висловив думку, що гравюру вирізьбив сам Шевченко, але «с чьей-то чужой картины» [Шероцкий К. Гравюры Т.Шевченка // Украинская жизнь. – 1914. – № 2. – С.54].

Свою версію походження і часу виконання твору спробував сформулювати Володимир Яцюк (?). Вважаючи гравюру Шевченковою інтерпретацією ілюстрації Якова де Бальмена до поеми «Гайдамаки» (?) у рукописній збірці ‘Wirszy Т. Szewczenka’ (див. статтю «Яків де Бальмен, Михайло Башилов. Ілюстації до “Кобзаря” та “Гайдамак” Тараса Шевченка (в рукописній збірці «Wirszy T. Szewczenka» 1844 р.») [Відділ рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, ф.1, №79], відповідно відніс її виконання до 1845 – 1847 років, та з певною пересторогою запропонував включити її до розділу ‘Dubia’ (сумнівні) [Яцюк В. Малярство і графіка Тараса Шевченка: Спостереження, інтерпретації. – К., 2003. – С.170-171]. Він обминув алогічність самої тези про використання Шевченком – сформованою творчою особистістю – малюнка художника-аматора. Вона не може бути прийнятною і з огляду на притаманні саме ранньому Шевченкові прийоми компонування сюжетного твору. Порівняння розташування двох дійових осіб в обох малюнках дозволяє дійти висновку про первинність саме Шевченкового, відомого за гравюрою, у ремінісценції з якого Яків де Бальмен (див. відповідну статтю) зобразив навколішках перед черницею у келії Оксану із заплетеною косою у дівочому українському вбранні [Судак В. Навколо ідентифікації малярських творів Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура: Збірник праць міжнародної (35-ї) наукової шевченківської конференції. – Черкаси, 2004. – Кн. 1. – С.233-234].