національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Галаган Григорій Павлович

Прізвище, ім'я, по-батькові

Галаган Григорій Павлович

Роки життя (за новим стилем)

15 серпня 1819 – 25 вересня 1888

Діяльність  

Український поміщик, меценат, слов’янофіл

Коротка біографія  

Народився в родовому маєтку Сокиринці на Чернігівщині. Батько – Павло Іванович Галаган, був багатим поміщиком, високоосвіченою людиною, мати, Катерина Василівна походила з благородного роду Гудовичів. Григорій був четвертою дитиною в сім’ї, перші троє померли ще в дитинстві, мав молодшу сестру Марію. Навчався у Санкт-Петербурзі, та повернувшись додому працював в управління Чернігівської губернії.

В 1851 році отримує посаду головного судді. Зі слів сучасників, уже тоді Григорій Галаган заявляв про потребу відміни кріпацтва і часто в суперечках ставав на сторону кріпаків. Тому 1859 році він став членом комісії з підготовки звільнення кріпаків.

Після смерті в 16-річному віці єдиного сина Павла, Григорій Галаган захопився благодійністю і меценатством. Багато уваги приділяв освіті та просвітництву, зокрема стипендіював Прилуцьку гімназію, був одним із засновників Київської російської громадської бібліотеки, заснував Київську колегію імені Павла Галагана. Вона проіснувала до 1917 року і була знищена більшовиками під час революції. Григорій Галаган щиро цікавився українським мистецтвом та мовою, був відкритим слов’янофілом. За його сприяння була видана збірка «Южнорусские песни», упорядкована Миколою Маркевичем та декілька номерів журналів «Основа» та «Киевская старина».

Помер у маєтку в Сокиринцях у віці 69 років. На ньому рід Галаганів перервався.

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною

село Сокиринці, Дегтярі, Срібнянський район, Санкт-Петербург, Москва, Прилуки, Чернігів, Київ.

Зв’язок із Т. Г. Шевченком

З Шевченком Григорій Галаган познайомився в 40-х роках ХІХ століття в Санкт-Петербурзі в домі історика Миколи Маркевича. Тарас Шевченко гостював у Дегтярах, родовому маєтку Галаганів, в 1845 році. Зустрічались вони в Петербурзі та Москві. Після повернення поета із заслання купував його малярські твори. Тарас Шевченко подарував йому примірник «Тризни», виданий у 1844 році з дарчим приписом. Григорій Галаган згадується в «Щоденнику» та листуванні Шевченка. Галаган був учасником процесу перепоховання Тараса Григоровича Шевченка.