національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Григорович Василь Іванович

Прізвище, ім'я, по-батькові 

Григорович Василь Іванович

Роки життя (за новим стилем) 

31 грудня 1786 – 15 травня 1865 

Діяльність  

Російський мистецтвознавець, історик мистецтва. 

Коротка біографія  

Народився в місті Пирятин, тепер Полтавська область. 1805 року закічив Київську духовну академію, курс філології. Перебував на державній службі у Полтаві, а з 1812 року – у Петербурзі. З 1828 року – професор. У 1829 – 1859 роках – конференц-секретар. З 1830 року – почесний вільний спільник петербурзької Академії мистецтв, викладав у ній в 1831 – 1859 роках теорію та історію мистецтв. З 1824 року активно працював у Товаристві заохочування художників, протягом 1829 – 1854 років був його секретарем. 

Видавав перший у Росії художній часопис «Журнал изящных искусств» (1823, 1825). Сприяв поширенню мистецької освіти в Україні, допомагав молодим українським митцям здобувати художню освіту в Петербурзі. 

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною  

Пирятин, Полтава, Київ, Петербург.

Зв’язок із Т. Г. Шевченком 

Григорович знав про Шевченка ще з 1835 року, коли Товариство заохочування художників схвалило його малюнки, і дозволило відвідувати рисувальний клас. Григорович брав активну участь у звільненні Тараса Шевченка з кріпацтва. На згадку про день звільнення поет присвятив Василю Івановичу Григоровичу поему «Гайдамаки». Також поет мав намір присвятити йому балладу «Причина». За припущенням Василя Бородіна, її планувалося видати коштом Григоровича. Василь Іванович підказав художнику шлях поширення «Живописной Украины», про що свідчить лист Варвари Репніної до Глафіри Псьол. Шевченко із симпатією ставився до Григоровича: відвідував його квартиру, 1843 року навідався до матері Григоровича, писав йому, згадував у повісті «Художник».

Висловлювання про діяча відомих дослідників культури та науки

В 1830 – 1840 роках, за словами Стасова, «салон его был чем-то вроде очень значительного и очень влиятельного художественного центра. Там собирались часто все наши художественные знаменитости. Там бывали Пушкин и Жуковский, и князь Вяземский, и Гоголь (только что входивший в славу)».