національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Звільнення апостола Петра з темниці (олівець, сепія, 1843)

Автор

Шевченко Тарас Григорович (?)

 

Назва 

«Звільнення апостола Петра з темниці»

 

Рік виконання 

1833 (?)

 

Місце виконання

Санкт-Петербург(?)

 

Техніка, стиль, епоха

Папір, італійський олівець, сепія, вугіль

 

Історія створення

Існує міркування, що твір є довільною копією з картини П.В. Басіна (?), яку той малював у Римі (?) з фрески Рафаеля (?) (зал д’Елідоро у Ватикані (?)). Копія Басіна 1829 року передана з Ермітажу (?) до Академії мистецтв (?) як посібник для навчальних вправ. Однак Шевченко на початку перебування у В.Г. Ширяева (?) ще не мав можливості копіювати в стінах Академії мистецтв. Твір Шевченка, очевидно, був вправою з копіювання «оригіналів», чим тоді починали навчання художники. В.Г. Ширяев, хазяїн і перший вчитель Шевченка, навчав своїх учнів живопису і рисунку, зокрема малювати міфологічні та історичні фігури. Саме для таких вправ з копіювання і потрібні були естампи. Про естампи з творів Рафаеля, що були у Ширяева, Шевченко згадував у повісті «Художник» (?) і ними міг тоді скористатися.

 

Мистецтвознавчий аналіз

Сюжетом малюнка є біблійна розповідь про царя Ірода, який, переслідуючи християн, ув’язнив апостола Петра. Вночі, коли Петро заснув, з’явився ангел Господній, світло осяяло темницю і приречений на смерть апостол був звільнений [Діяння, 12, 6-7]. Малюнок Шевченка являє собою вільну ремінісценцію центрального фрагмента триптиха Рафаеля, напевно, відтвореного в естампі. В ньому відсутні ґрати на вікні в’язниці, постаті двох стражників у металевих латах із ланцюгами в руках, у які закований апостол, немає сяйва з яскравими променями навколо ангела та ін. При деякій технічній невпевненості учня виразно помітний творчий підхід до вправи. Можливо, це й спонукало Шевченка праворуч унизу підписати малюнок: «Шевченк[о]».

 

Де зберігається

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)