національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Бальмен Яків Петрович

Прізвище, ім'я, по-батькові

Де Бальмен Яків Петрович

Роки життя (за новим стилем) 

10 серпня 1813 – 26 липня 1845

Діяльність

Письменник, художник; романтизм

Коротка біографія 

Народився в селі Линовиця Пирятинського повіту Полтавської губернії родини середньопомістного дворянина. Предки – офранцужені вихідці із Шотландії, видатні державні та військові діячі. Його родина була близька до декабристів Сергія Муравйова-Апостола, Федора Глинки, Репніних-Волконських, Капністів, що вплинуло на формування особистості де Бальмена. Ще в дитинстві в нього пробудився інтерес до живопису. Хлопець займався із педагогом та художником Карлом Рабусом. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, де познайомився із Євгеном Гребінкою та Олександром Афанасьєвим-Чужбинським. Ще під час навчання почав писати повісті. Після закінчення гімназії в 1832 рроці розпочав військову кар’єру юнкером Белгородського уланського полку. В 1839 році його полк повертають в Україну з дислокацією в Умані. Відвідує батьківщину та зближується із Віктором Закревським, часто відвідує Березову Рудку. В червні 1843 року знайомиться із Тарасом Шевченком. В цей час у де Бальмена виникає задум ілюструвати  його вірші, і наступного ж року разом зі своїм двоюрідним братом Михайлом Башиловим втілює цей задум у життя. З лютого 1844 року перебуває разом з корпусом в Дагестані. Загинув 26 липня 1845 року в Чечні під час експедиції в Драго.

Написав збірку повістей «Собрание повестей, одна другой глупее. Писанные за службу в Белгородском уланском полку от 1832-1837 года», створив альбом з малюнками, які увійшли до збірника «Гоголевское время», у співавторстві із двоюрідним братом Михайлом Башиловим створив рукописну збірку Шевченкових віршів латинською транслітерацією «Wirszy T. Szewczenka»

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною

село Линовиця, Ніжин, Мойсівка, Умань, село Березова Рудка.

Зв’язок із Т. Г. Шевченком

Познайомився із Шевченком в Мойсівці на балу у Тетяни Волховської; та стали близькими друзями. Де Бальмен ілюстрував рукописну збірку віршів Шевченка. Шевченко присвятив йому свою поему «Кавказ».

Висловлювання про діяча відомих дослідників культури та науки

«В каждой из них [повестей] поставлены и по-своему художественно решены важные проблемы общественной жизни 30-х годов ХІХ века… Автор начал свой творческий путь как романтик, однако в лучших произведениях поднимается до критического реализма и предстает как писатель демократического направления» Кузьменко А. Ценная находка// Яков де Бальмен. Повести. – Х.: «Прапор», 1988. – С. 7 – 11.

«Известное нам его [Якова де Бальмена] литературное и живописное наследие невелико, но оно не может и не должно остаться незамеченным» Шубравский В. Яков де Бальмен // Яков де Бальмен. Повести. – Х.: «Прапор», 1988. – С.12 – 22.

«От повести к повести возрастает писательское мастерство Я. П. де Бальмена. Он пробует себя в многочисленных разновидностях прозы, черпает материал не только из опыта своей молодости, но из собственной художественной фантазии, поднимается к философским обобщениям, очерчивается социальная позиция» Сиротенко Л. Ф. Месть за любовь. Ранняя повесть Я. П. де Бальмена «Мщение»// Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. – Ніжин, 2011. – С. 9 – 13.

«Повести Я. де Бальмена можно отнести к любовной прозе, характерной для романтической литературы России и Европы. Многообразие и острота затронутых тем, напряженность сюжета, углубленный психологизм повестей, воссоздание социально дифференцированных типов, позволяют говорить о Я. Де Бальмене как об оригинальном художнике. Тем более важно, что повести были написаны в Украине и являются образцом русскоязычной прозы, которая, как известно, еще мало исследована» Братченко О. В. Малоизвестный русский писатель-романтик – Яков де Бальмен// Філологічні трактати. – Том 2, № 4’2010. – С. 13 – 18.

«По отзывам всех знавших его [Якова де Бальмена], он был чрезвычайно симпатичен, талантлив и красив. Имеющийся в Линовице его портрет доказывает его красоту, а находящийся там же альбом, полный его набросков, служит доказательством о несомненном его таланте» Жемчужников Л. Мои воспоминания из далекого прошлого. – Ленинград: издательство «Искусство», 1971. – С. 174.