національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Чигирин

Місцезнаходження

Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва берега річки Тясмин; сучасний райцентр Черкаської області.

Коротка інформація

Заснований згідно грамоти від 1 травня 1589 короля Сигізмунда. У цій виданій у Варшаві грамоті дозволялося «шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин». 15 жовтня 1592 року король надав Чигирину Магдебурзьке право.

Чигирин відомий з першої половини XVI століття як укріплений козацький зимівник, що мав невелику фортецю.

З 1648 до 1712 року місто було центром Чигиринського полку. Протягом 1648 - 1660 років Чигирин був резиденцією Богдана Хмельницького і столицею гетьманської держави.

У 1797 році, після приєднання до Російської імперії в 1793 році, Чигирин став повітовим містом Київської губернії.

На початку жовтня 1917 року в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський, який огранізував тут повітовий загін.

Зв'язок з Т. Г. Шевченком

Тарас Шевченко був у Чигирині в 1843 і 1845 роках. Місто викликало інтерес у поета, оскільки це була резиденція Богдана Хмельницького, що виконувала водночас і функції гетьманської столиці.

Під враженнями від першої поїздки до Чигирина Тарас Шевченко у Петербурзі – у березні-квітні 1844 року – виконує тушшю рисунок «Дари в Чигирині». Відомо, що два ескізи до цього рисунку було зроблено в Україні. Цього ж року було виконано однойменний офорт, який увійшов до «Живописной Украины».

Перебуваючи у Чигирині Шевченко у квітні-жовтні 1845 року намалював два краєвиди, що ввійшли до альбому 1845 року: «Чигиринський дівочий монастир» (папір, сепія) та «Чигирин з Суботовського шляху» (папір, акварель).

Шевченко присвятив місту поезію «Чигрине, Чигрине» і згадує про місто в «Гайдамаках», «Княжній», «Хустині», «У неділеньку у святую», «Заступила чорна хмара» та в п’єсі «Назар Стодоля».