національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Деньєр Андрій Іванович

Прізвище, ім'я, по-батькові

Деньєр (Dtnier) Андрій Іванович (Генріх-Йоганн)

Роки життя (за новим стилем)

1820 – березень 1892

Діяльність

Російський художник, фотограф.

Коротка біографія

Народився в 1820 у місті Могильові (тепер Білорусь). Син швейцарського підданого. У 1842 – 1849 роках навчався в петербурзькій Академії мистецтв (за іншими джерелами: з 1840 до 1849 року).

1851 року удостоєний звання некласного художника. Цього ж року відкрив «Дагеротипний заклад художника Деньєра» у Петербурзі.

1860 року здобув звання фотографа Їхніх Імператорських Величностей.

Винайшов спосіб отримати м’які контури під час друку фотографій.

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною (географічний чинник)

Могильов, Петербург

Зв’зок із Т. Г. Шевченком

Із Шевченком був знайомий від часу спільного навчання в Академії мистецтв у Карла Брюллова. В останні роки життя поета часто бував у його майстерні. За спогадами Благовєщенського, «в його майстерню, крім Микешина, найчастіше ходили скульптор Ф.Ф.Каменський, живописець Г.Деньєр та ін. … Деньєр написав з Тараса Григоровича портрет, який … подавав на виставку» (Спогади 1982, с. 290). Володимир Яцюк, коментуючи «написання портрета», зазначає, що слід говорити про фотографію, а не малярський твір, «бо всі факти схиляють до того, що на виставці в АМ були представлені саме світлини, а не акварелі чи олійні портрети Деньєра. Щоправда, в покажчику виставки техніка виконання експонованих творів не зазначена. Це могло спричинитися до помилкової констатації Благовєщенського. Хоча могла бути й інша причина. У перше десятиріччя становлення фотографії в Росії у ціні були від руки розфарбовані світлини. Трапляються вони і в художньому доробку  Деньєра. … І то природно, що на виставку 1861 року майстер представив фотографічні, а не мальовані портрети, адже у 1851 році, одразу після того, як одержав звання некласного маляра, він … повністю віддався мистецтву фотографії. Відтоді … Деньєр експонує виключно фотографічні портрети» (Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. К., 1998. С. 29–32).

На академічній виставці 1860 року експонувалися 15 фотографій Деньєра та Шевченкові офорти й живописний автопортрет. Художник використав світлину Деньєра для «Бруні Федора Антоновича портрета» (офорт, 1860).

Авторство Деньєра пов’язують із двома портретами Шевченка: поясним у шапці й кожусі, без бороди (зима 1859 – 1860 років, за іншими джерелами – 1858 рік; експонувався на виставці в Академії мистецтв у 1861 році); а також у групі з приятелями. Перший портрет, з авторськими підписами («Деньєр», «Denier») на відбитках, покладено в основу літографії Мульєрона , за якою Шевченко 1860 року виконав офорт.

За фотографією образ митця відтворювали Петр Борель, Христофор Гусиков, Іван Крамськой, Фотій Красицький, Василь Мате, Микола Мурашко. Обидві фотографії роботи Деньєра репродуковані на листівках (дивись Філокартична шевченкіана).

Найбільше Шевченкових фотопортретів роботи Деньєра зберігається в НМТШ, зокрема дуже відомий портрет Шевченка 1859 року (Петербург. Фотографія. 24,1х19,3; № ф-75).