національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Курочкін Василь Степанович

Прізвище, ім'я, по-батькові 

Курочкін Василь Степанович

Роки життя (за новим стилем) 

9 серпня 1831 – 27 серпня 1875

Діяльність

Російський поет-сатирик, журналіст, відомий перекладач Беранже

Коротка біографія  

Брат драматурга Володимира Курочкіна (1829 – 1885) та публіциста Миколи Курочкіна (1830 – 1884).

Навчався в 1 кадетському корпусі і дворянському полку. Випущений прапорщиком в 1849 році. До 1852 року служив в армії. Не відчуваючи схильності до військової служби, пішов у відставку, служив у відомстві шляхів сполучення. У 1856 році залишив службу і жив літературною працею.

Писати вірші почав ще в корпусі, тим самим звернувшина себе увагу свого вчителя, відомого Веденського. У пресі виступив вперше в 1848 році.

Пробудження суспільного життя Росії кінця 1850-х років повністю захопило вразливого Курочкіна; він пише ряд викривальних і сатиричних віршів, а у 1859 році засновує сатиричний журнал «Іскра», разом з відомим карикатуристом Степановим. Дуже вдалі його переклади у віршах «Мізантропа» , Мольєра («Невський збірник», 1867) і «Принц Лутоня» («Слово», 1880, №12; надрукований зі значними скороченнями) , запозичений з «Théâtre des marionettes», Марка Моньє. Курочкін поміщав критичні статті про літературу , а також інші статті в «Сині батьківщини» у 1855 – 1858 роках, «Петербурзьких відомостях» 1858 року. Незадовго до смерті, Курочкін став писати недільні фейлетони в «Біржових Відомостях» Полетики. Зібрання творів Курочкіна було видано в 1869 році.

Курочкін раптово помер у 1875 році, в результаті необережного вживання хлоралгідрату, прописаного йому лікарем. Похований на Волковому кладовищі в Петербурзі.

 

Став відомий після появи його перекладів Беранже, цікавих яскравістю та оригінальністю передачі. Силою таланту вони затьмарили собою всі колишні переклади; багато з них досягли в Росії того часу величезної популярності.

Місця де перебував, працював, зв'язок з Україною

Санкт-Петербург

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

З творами Курочкіна був знайомий Тарас Шевченко. В його щоденнику переписано вірш «Как в наши лучшие годы...» з коментарем: «Прекрасное создание поэта» і переклад з Беранже «Навуходоносор» з поміткою: «Прекрасное и меткое стихотворение».

Згодом, вже після звільнення із солдаччини, навесні 1858 року в Петербурзі відбулося очне знайомство Шевченка з братами Курочкіними. В своєму щоденнику він залишив такий запис: «На обеде у Сошальского лично познакомился с поэтом Курочкиным и с братом его Николаем, достойным молодым человеком. Поэт Курочкин много обещает в будущем. Дай бог, чтобы сбылись мои надежды». Шевченко заприятелював з братами Курочкіними, налагодилась переписка та навіть творча співпраця. Микола Курочкін зробив переклади деяких творів Шевченка і опублікував їх у журналі «Народное чтение».