національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Толстая Анастасія Іванівна

Прізвище, ім'я, по батькові

Толстая Анастасія Іванівна

Роки життя (за новим стилем)

1817 – 1 листопада 1889

Діяльність

Дружина віце-президента Петербурзької Академії мистецтв Федора Толстого.

Коротка біографія  

Народилася у 1817 році в сім’ї армійського штабс-капітана Івана Іванова. Але виховувалася в сім’ї Ахфердових, де й отримала хорошу домашню освіту. Володіла французькою, німецькою, італійською мовами, добре грала на фортепіано, постійно поповнювала свою освіту читанням серйозних книг. У 1838 році одружилася з графом Федором Толстим, віце-президентом Петербурзької Академії мистецтв. Була знайома з багатьма діячами культури і науки Санкт-Петербурга, влаштовувала домашні спектаклі, літературні вечори, сама брала в них активну участь. «Добрим генієм» називав її Тарас Шевченко, але таким вона була для багатьох. Так, 19 квітня 1858 року, в її літературно-мистецькому салоні тепло зустрічали колишнього декабриста Штейнгеля, на той час уже амністованого, а 24 грудня 1858 року, напередодні Різдва, британського трагіка Айру Олдріджа. Близьким був для неї поет Іван Нікітін. Померла Анастасія Іванівна 1 листопада 1889 року, похована на кладовищі Олександро-Невської лаври в Петербурзі.

Зв’язок із Т. Г. Шевченком

Заочне знайомство Анастасії Толстої з Шевченком почалося ще у 1856 році, коли він звернувся до Федора Толстого з проханням про допомогу у справі звільнення із заслання. Анастасія Іванівна разом із чоловіком клопоталася про звільнення поета із заслання та надання йому дозволу жити в Петербурзі. Активно листувалася з поетом. Відомі 9 листів до Шевченка і 5 листів поета до Толстої. 13 квітня 1857 року Анастасія Толстая організувала благодійну аматорську виставу для зібрання коштів на допомогу Шевченкові. А він, на знак вдячності «святой заступнице» надіслав у травні 1857 року, з Новопетровського укріплення малюнок «Казахський хлопчик, що грається з кішкою». Вперше Шевченко з Толстою зустрівся 28 березня 1858 року, на другий день після повернення із заслання до Петербурга. «Сердечнее и радостнее не встречал меня никто, и я никого», – записав він у Щоденнику того ж дня. Шевченко також подарував Толстій офорт «Притча про виноградаря».