національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Катерина (олія, 1842)

Автор  

Шевченко Тарас Григорович (?) 

 

Назва

«Катерина»

 

Рік виконання

1842

 

Місце виконання

Санкт-Петербург (див. відповідну статтю)

 

Техніка, стиль, епоха

Полотно, олія

 

Історія створення

Відомості про час створення картини та її сюжет Шевченко подав у листі до Г.С. Тарновського (див. відповідну статтю) від 25 січня 1843 року: «Ще ось що, намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете, бо картини, бачте, наші, то я їх кацапам і не показував. Але Скобелев (? Скобелев М. Д.) таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, а щоб і ця не помандрувала за яким-небудь москалем (бо це, бачте, моя Катерина), то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло, хоч кусок сала, то й це добре на чужині. Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона сердешна тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трошки теє… а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга – собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина».

В основному картина була закінчена влітку 1842 року, однак художник, певно, повертався до роботи над нею і пізніше. Начерк композиції твору, зроблений 25 січня 1843 року в цитованому листі до Тарновського, дещо різниться з картиною в її сучасному вигляді. На ньому, наприклад, коня накреслено повністю, тоді як на картині його задні ноги перекриваються постаттю Катерини.

Відрізняється також положення вершника. На начерку його постать зображена більш вертикально, а голова та ківер – над лінією горизонту. Рентгенографічне дослідження полотна засвідчило, що воно на певній стадії завершення переписувалося, під верхнім шаром фарб наявний ще один, на якому зображення відповідає начерку [Дорофієнко І.П. З досліджень живопису Т.Г.Шевченка // Питання шевченкознавства. – К., 1978. – С.111]. Ці спостереження наводять на думку, що деякі фрагменти картини переписувалися художником після 25 січня 1843 року в Петербурзі або вже в Україні.

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)

 

Примітки

Праворуч унизу чорною фарбою дата і підпис: «1842. Т. Шевченко»; трохи нижче – авторські написи червоною фарбою, які тепер не прочитуються. У перших описах картини вказувалося лише на авторську дату і підпис, виконані червоною фарбою [Каталог Музея украинских древностей В.В. Тарновского / Составил Б.Д. Гринченко. – Чернигов, 1900. – Т. 2. – С.193. – №427; Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т.8]. – С.40. – №293]. Останні комплексні дослідження полотна засвідчили, що написи чорною фарбою неавторські [Яцюк В. Живопис – моя професія: Шевченківські етюди. – К., 1989. – С.20-23].

Існує думка, згідно з якою в автобіографічній повісті «Художник» (див. відповідну статтю) описано події, пов’язані з процесом створення картини «Катерина». Там вона називається «Весталка», очевидно, у зв’язку з подібністю первісних значень слів «Катерина» і «весталка» – «непорочна», «чиста» [Яцюк В. Живопис – моя професія. – С.10-20].

Збереглися підготовчі малюнки до картини: ««Катерина», «История Суворова» та інші начерки» (альбом 1840-1844); ««Слепая», «История Суворова», «Катерина» та інші ескізи і начерки» (альбом 1840-1844); «Марія. Голова коня. Ескіз малюнка. Етюд до картини «Катерина»» (альбом 1840-1844; «Гілля дуба»; «Рукави жіночої сорочки»; «Дід. Етюд до картини «Катерина» та інші етюди і начерки»; «Катерина» (начерк картини у листі до Г.Тарновського).