національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Кок-Суйру (олівець, білило, 1851)

Автор

Шевченко Тарас Григорович (?)

 

Назва

«Кок-Суйру»

 

Рік виконання

липень – 8 серпня 1851

 

Місце виконання

Гори Каратау (див. відповідну статтю), неподалік долини Кугус (нині гори Каратау, Казахстан)

 

Техніка, стиль, епоха

Кольоровий тонований папір, олівець, білило

 

Історія створення

Рисунок виконаний на засланні під час Каратауської геологічної експедиції (див. відповідну статтю), організованої для дослідження та пробних розробок кам’яного вугілля, в долині Кугус. Експедицію очолив гірничий інженер, поручик Олександр Іванович Антипов (див. відповідну статтю). Пізніше, знаходячись у Новопетровському укріпленні (див. відповідну статтю),Тарас Шевченко писав: «Я вспоминал наш каратавский поход со всеми его подробностями тебя, Турно (див. статтю «Людвіг Турно») и кой-где изредка Антипова… Поход в Каратау надолго у меня останется в памяти, навсегда…» (Лист Шевченка до Броніслава Залеського від 25-26 вересня 1855 року. Новопетровське укріплення).

У долину Кугус Шевченко прибув орієнтовно після 6-7 липня 1851 року. Про це згадується в листі Бр. Залеського (див. відповідну статтю) до А.Венгжиновського (див. відповідну статтю) (лист від 21 травня 1851 року). Неподалік цієї місцевості Шевченко створює рисунок «Кок- Суйру» (Кок- Суйру – одна з гір централізованої частини хребта Північного Актау, що розкинулася за три кілометри на Захід від гори Чиркала).

 

Мистецтвознавчий аналіз

Рисунок виконаний олівцем на сіро-голубому аркуші тонованого паперу. На сірому тлі художник відтворює гірський краєвид. За допомогою продовгуватих та штрихових ліній панорамно й досконало художник зображує пустелю: пісок, камінь, скелі… Глибину простору показує через прийоми контрастів світла і темних площин. Праворуч, на передньому плані, велика скеля, біля неї та ліворуч - гостре каміння. На другому плані – рівнинна місцевість, по якій розкидані незначні підвищення у вигляді горбів, скелястих залишків, ледь видніються – дві юрти. На обрії – продовгувата висока двогорба крейдяна гора Коксуйру, відшліфована (обвітрена) вітрами, схожа на піраміду. Малюнок нагадує руїни середньовичного замку чи фортеції.

Ліворуч унизу олівцем рукою Шевченка позначено: «29», праворуч – «Кокъ-Суйру».

 

Місце збереження

Київ. Національний музей Тараса Шевченка

 

Примітки

Силует гори Кок-Суйру зустрічаються на рисунках: «Караван біля гір Чиркала-Тау та Кок-Суйру» (Г-518); «Чиркалатау і Кок-Суйру» (Г-526). Зображення цієї гори бачимо на акварелі «Чиркалатау» (Г-501) (див. відповідну статтю).