національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Куток Смоленського кладовища (олівець, сепія, 1840)

Автор

Шевченко Тарас Григорович (?)

 

Назва

«Куток Смоленського кладовища»

 

Рік виконання

1840

 

Місце виконання

Санкт-Петербург (див. відповідну статтю)

 

Техніка, стиль, епоха

Папір, олівець, сепія (?)

 

Історія створення

Про те, що Шевченко часто рисував на Смоленському кладовищі (?), відомо зі слів самого художника та його сучасників. Герой повісті Шевченка «Художник» (див. відповідну статтю) розповідає, як він «рано по утрам ходил с Йохимом на Смоленское кладбище лопухи и деревья рисовать».

Рисунок зареєстровано в описі творів Шевченка, складеному Г.М. Честахівським (див. відповідну статтю) 1861 року, під номером «99» як «Рисунок с натури на Смоленським кладовищі» та примітками: «До ссылки в Оренбург», «До цего рисунку буде довгенька розмова про Смоленське кладовище и спомин про художника Штернберга» [ВР ІЛ НАНУ, ф.1, №459]. У пізніше опублікованих записах Честахівського переказано розповідь Шевченка: «Колись то було ми з покійним Штернбергом (див. відповідну статтю) ходили на Смоленське кладовище рисувать лопухи, – воно ж дуже пригоже на картині: як змалювать на переднім стані…» [Из воспоминаний Т.Г. Шевченка (Запись Г.Н. Честаховского) // Киевская старина. – 1895. – № 2. – С.139-141].

 

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

 

Примітки

На звороті – «Нарцис та німфа Ехо». «Утоплена». «Хлопчик із собакою». Ескізи та інші начерки.

Мабуть, саме цей етюд Шевченко використав 1841 р. в акварелі «Циганка-ворожка» (див. відповідну статтю).