національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Натурник у позі Марсія (олія, 1840)

Автор  

Шевченко Тарас Григорович (?)

 

Назва

«Натурник у позі Марсія»

 

Рік виконання

1840

 

Місце виконання

Санкт-Петербург (див. відповідну статтю)

 

Техніка, стиль, епоха

Полотно, олія

 

Історія створення

Обставини створення Шевченком цього твору описані у спогадах Ф.П. Пономарьова (?): «Наприкінці 1830-х і на початку 1840-х років ми майже не розлучалися. Він жив на Острові, на 5-й лінії, будинок Аренста, а я в Академії мистецтв (див. відповідну статтю), де мав майстерню […] Ця майстерня являла собою одну кімнату з антресолями. На цих антресолях мій бідолашний Тарас перебував під час тяжкої своєї хвороби […] Саме тоді він намалював олійними фарбами автопортрет […] і подарований мені торс св. Себастьяна з натури, в класах академії.» [Русская старина. – 1880. – Кн. 3. – С.589-590; Пономарьов Ф.П. Тарас Григорович Шевченко // Спогади про Тараса Шевченка. – К., 1982. – С.67].

Нову атрибуцію етюду як зображення натурника в позі Марсія подала Н.В. Садкова (?): «Натурник поставлений у позу силена Марсія. Його зображено зі звичайними для силенів та сатирів атрибутами: сирингою, тирсом, звіриним хутром.» [Садкова Н.В. Мемориальная мастерская Т.Г. Шевченко: Путеводитель. – Л., 1970. – С.22, 26, 53].

 

Мистецтвознавчий аналіз

Натурник зображений у позі підвішеного за руки до дерева Марсія. За грецьким міфом, силен Марсій викликав на змагання у грі на флейті Аполлона, якого всіма присутніми було визнано переможцем. Проте цар Мідас віддав перевагу Марсію, через що Аполлон покарав обох: Марсія підвісили до дерева і здерли з нього шкіру, вуха царя перетворили на ослячі.

Як зауважила Н.В. Садкова образності у творі досягнуто не лише атрибутами сатира і позою, але й відтворенням внутрішнього стану. Етюд з натури наближається до сюжетного твору.

 

Місце збереження

Державний Російський музей (?) (Санкт-Петербург)

 

Примітки

Етюд був представлений на екзамен в Академії мистецтв 3 квітня 1840 року і оцінений номером «6». (Найвищим балом був номер «1».)

Збереглися начерки цього сюжету – «Натурник та учень Академії мистецтв» (див. відповідну статтю), «Учні Академії мистецтв» (див. відповідну статтю).