національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Натюрморт (олівець, сепія, 1860)

Автор  

Шевченко Тарас Григорович (?)

 

Назва

«Натюрморт»

 

Рік виконання

1860

 

Місце виконання

Санкт-Петербург (див. відповідну статтю)

 

Техніка, стиль, епоха

Папір, олівець, сепія (?

 

Мистецтвознавчий аналіз

Використовуючи прозорість фарб і найтонші градації коричневого кольору, Шевченко відтворив куточок своєї майстерні. На першому плані зображений на підвищенні гіпсовий торс (жіночий) зі спини, обабіч якого праворуч – розкішний плющ, ліворуч – маленька скульптура дитини з піднятими вгору руками; на стіні аркуш білого паперу і майже в повітрі висить круглий годинник без стрілок. Вправне моделювання світлотінню робить непомітним перехід від інтер’єру кімнати до відкритого простору, темна важка тінь від торса і годинника різко контрастує з аркушем білого ватману. Художник дрібним мереживом тоненьких мазків майстерно вимальовує освітлену спину, досягаючи ілюзії «живого тіла», наповнивши її життєвим трепетом, тобто «олюднює» гіпс. В.Овсійчук (?) наголошує, що майстерне досягнення ілюзії «оживлення скульптури» було навіяне впливом античних джерел – легенди про казкового Пігмаліона, про «забутий характер магічної життєвості скульптур». Д.Горбачов (?) розглядає цей малюнок «як приклад сюрреалізму в середині ХІХ століття» зазначаючи: «За рік до смерті Шевченко створює натюрморт, який без застереження можна було б експонувати на виставці сюрреалістів. Він ніби створений за принципом психологічного романтизму, що вивільняє рух нереалізованого лібідо».

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)