національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Тарас. Новопетровське укріплення з Хівінського шляху (акварель, 1856 - 1857)

Автор  

Шевченко Тарас Григорович (?)

Назва

«Новопетровське укріплення з Хівінського шляху»

Рік виконання

1856 13 травня 1857

Місце виконання

Новопетровське укріплення (див. відповідну статтю) (нині місто Форт Шевченка, Казахстан)

 Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель; графіка; пейзаж

Історія створення

Шевченко виконав малюнок під час перебування на засланні в Новопетровській фортеці.

Мистецтвознавчий аналіз

Повз Новопетровське укріплення проходив караванний шлях на Хіву (?). Вид з цієї дороги зобразив Шевченко. На першому плані малюнка зображено степ із рідкими кущиками трави та каміннями різної величини. Праворуч – ледь помітна стежка, що веде до однієї з двох гір, розташованих на другому плані. На горі праворуч видніються  будівлі Новопетровського укріплення: за білим муром із брамою – будинки, бані церкви, флагшток. Ця частина пейзажу освітлена сонцем, що пробивається крізь хмари. На горі ліворуч, що перебуває в тіні низьких, сірих хмар, також окреслено кілька будинків. Далі – безкрає небо зливається на обрії з морем.

Новопетровське укріплення було збудоване 1845 року на східному узбережжі Каспійського моря (див. відповідну статтю), на Мангишлацькому півострові (див. відповідну статтю), біля миса Тюк-Карагай на краю кам’янистого плато Усть-Урт. З нього відкривався вид з одного боку на море, з другого – на степ. Повз укріплення проходив караванний шлях на Хіву. Вид на укріплення з цієї дороги зобразив Шевченко.

На малюнку Шевченко точно і чітко відтворив географічне місце розташування форту, з пустельною місцевістю навколо нього. Непривітний, стриманий, суворий мангишлацький пейзаж художник передає блакитно – сірими та вохристими тонами. Вдало використовує білий та світло – вохристий кольори, щоб передати освітлені сонцем будівлі укріплення.

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)

Примітки

Це один із 17 малюнків, надісланих Шевченком Броніславу Залеському (див. відповідну статтю) для  літографування (?) у «Віленському альбомі» Я.К. Вільчинського (?), про що свідчить нумерація та авторська назва на звороті. Оскільки видання не здійснилося, Залеський передав їх С.Сераковському (див. статтю «Зигмунд Сераковський») для продажу. Цей малюнок разом із шістьма іншими придбав В.В. Тарновський (див. відповідну статтю) у грудні 1857 року.

Новопетровське укріплення було збудоване 1845 року на східному узбережжі Каспійського моря, на Мангишлацькому півострові, біля миса Тюк-Карагай на краю кам’янистого плато Усть-Урт. З нього відкривався вид з одного боку на море, з другого – на степ. У спогадах Н.І. Ускової (?), доньки коменданта І.Ускова (див. відповідну статтю), є опис форту: «Новопетровское укрепление представляло собой небольшой укреплённый пункт с девятью орудиями и было расположено на обрывистой известковой скале западной околице полуострова Мангышлака».