національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

«Портрет Розанової (Кузнецової) (?)»

Автор

Шевченко Тарас Григорович

Назва

«Портрет Розанової (Кузнецової) (?)»

Рік виконання

листопад 1849 – квітень 1850

Місце виконання

Оренбург

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення

Обставини виконання портрета невідомі. Потребує досліджень щодо особи портретованої (див. примітки)

Мистецтвознавчий аналіз

Портрет близький за манерою до замовних акварельних жіночих портретів, виконаних в Україні у 1845 - 1846 роках (поколінна композиція; академічна вимогливість портретиста в передачі освітлення, моделюванні обличчя; прагнення до створення індивідуально неповторного образу; віртуозне володіння технікою акварельного живопису). На відміну від попередніх, портрет має елемент сюжетності (краєвид на дальньому плані), що свідчить про зацікавлення побутовим жанром та реалістичні пошуки художника.

Місце збереження

Нижній Новгород, Нижегородський державний художній музей

Примітки

Історія атрибутування портрету: у 1911 експонувався на виставці «Общества любителей художеств» в Нижньому Новгороді як портрет Розанової («Нижегородский листок», 21.03.1911, № 77. – С. 2 // Тарас Шевченко в Н.Новгороде. – Горький, 1939. – С. 160). В тогочасній періодиці згадувався як «портрет п. Кузнєцової, мальований Шевченком в Оренбурзі», що був тоді власністю дочки портретованої – «О.П.К., що живе в Нижньому Новгороді» («Рада»,  16.04.1911). У 1924 році надійшов до Горьковського художнього музею від художника В.А.Лікіна. Тоді ж з’явився напис на звороті малюнка: «Шевченко 1814 – 1861. Портрет А.Е.Усковой».

У 1958 твір був атрибутований як портрет Агати Ускової (Косян В. Малоизвестный портрет работы Шевченко // Т.Г.Шевченко в Нижнем Новгороде. – Горький, 1958. – СС. 203 - 206). У томі VІІІ ПЗТ його було вміщено як портрет невідомої; автор коментаря (Г.П.Паламарчук) висловила припущення про те, що портретованою могла бути Олександра Розанова, дочка протоієрея Оренбурзького Преображенського собору, вихованка Неплюєвського дівочого училища (Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. Том восьмий. – К., 1963. – № 50, с. 29). Спростувавши цю версію (дочці протоєрея було тоді лише 15 років), Л.Большаков припустив, що портретованою могла бути Анастасія Конопасевич, дочка священика полкової Петропавловської церкви (1850 їй виповнилося 18 років), а також уточнив дату виконання портрета – квітень 1850. (Большаков Л. Літа невольничі. К., 1971. – СС. 258 - 259).

Цей же дослідник згодом висловив іншу версію: місце портретування (балкон генерал-губернаторського будинку, з якого видно Зауральний гай) та лютеранський хрестик на шиї портретованої можуть вказувати на те, що зображена – М.П.Обручова, за походженням німкеня, парафіянка оренбурзької римо-католицької церкви (Большаков Леонід. Добро найкращеє на світі… Пошуки, роздуми, підсумки. – К., 1981. – СС. 236 - 237).