національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Квітка-Основ’яненко Григорій (портрет). Невідомий художник (олія, 1820-1830-ті рр.)

Автор  

Невідомий художник

 

Назва 

«Портрет Григорія Квітки-Основ’яненка»

 

Рік виконання 

20-і – 30-і роки ХІХ століття

 

Місце виконання

Харківщина

 

Техніка, стиль, епоха

Полотно, олія

 

Зв’язок з Т. Г. Шевченком або Україною

Шевченко (?) познайомився з творами Квітки-Основ’яненка (див. відповідну статтю), очевидно, в бібліотеці Є.Гребінки (див. відповідну статтю) ще до звільнення з кріпацтва (див. відповідну статтю). Квітка-Основ’яненко вперше довідався про Шевченка як талановитого молодого поета з листа Є.Гребінки 18 листопада 1838 року. Особисто не зустрічалися. Їхнє заочне знайомство почалося з листа (не зберігся), якого поет надіслав разом з автографом вірша «До Основяненка» (див. відповідну статтю), написаного під враженням від нарису Квітки-Основ’яненка «Головатий»(?). В листі-відповіді 23 жовтня 1840 Квітка-Основ’яненко висловив захоплення віршем Шевченка. В наступних листах він високо оцінив надіслані йому поетом «Кобзар» 1840 року (див. відповідну статтю) (особливо поему «Катерина» (див. відповідну статтю)), «Гайдамаки»(див. відповідну статтю), запрошував взяти участь у харківському альманасі «Молодик» (див. відповідну статтю).

Поет залишив позитивні відгуки про твори Квітки-Основ’яненка «Салдацкий патрет» (?), «Головатий», «Сердешна Оксана» (?), та інші; у пердмові до нездійсненного видання «Кобзаря» 1847 року відзначив письменника, який «дуже добре приглядався на народ, та не прислухався до язика». Шевченко виконав ілюстрації «Знахар» (див. відповідну статтю) і «Панна Сотниківна» (див. відповідну статтю) до одноіменних творів Квітки-Основ’яненка.

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)