національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Котляревський Іван (портрет). Невідомий художник (олія, 1818)

Автор  

Невідомий художник (коло В.Л. Боровиковського (?))

 

Назва

«Портрет Івана Котляревського»

 

Рік виконання

1818

 

Техніка, стиль, епоха

Полотно, олія

 

Зв’язок з Т. Г. Шевченком або Україною

Шевченко захоплено оцінював творчість Котляревського (див. відповідну статтю), підносив його як народного співця. Написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському» (див. відповідну статтю). Висловлював критичні зауваження щодо «Енеїди» (?) («“Енеїда” добра, а все ж таки сміховинна…»). У повісті «Близнецы» (див. відповідну статтю) створив перший художній образ Котляревського, писав про нього як про педагога, що любив «всё  благородное, в каком бы образе оно не являлось». У повістях «Наймичка» (див. відповідну статтю), «Художник» (див. відповідну статтю) прихильно цитував рядки з «Енеїди».

В 1857 році в Нижньому Новгороді (див. відповідну статтю) за сприянням Шевченка було поставлено п’єсу «Москаль-чарівник» (?) з участю М.Щепкіна (див. відповідну статтю) та К.Піунової(див. відповідну статтю). В 1845 році Шевченко намалював «Будинок І.П. Котляревського в Полтаві» (?).

 

Мистецтвознавчий аналіз

Портрет довгий час приписувався В.Боровиковському, але експертиза 1971 року, здійснена у Російському музеї Санкт-Петербурга (?), заперечила це твердження. Сукупність прийомів: постановка фігури, тло з хмарним небом, стовбуром дерева і розпливчастою зеленю листя, рисунок і ліпка пальців руки – дозволяє віднести портрет до творів художників близьких до кола Боровиковського (подібних, наприклад І.В. Бугаєвському-Благородному(?)).

 

Місце збереження

Київ (див. відповідну статтю), Національний музей Тараса Шевченка (?)