національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Портрет Шрейдерса Костянтина Антоновича

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Портрет Шрейдерса Костянтина Антоновича»

Рік виконання

10 січня 1858 року

Місце виконання

Нижній Новгород

Техніка, стиль, епоха

Папір, італійський та білий олівець

Історія створення

На замовлення приятелів: Шрейдерса, Кадницького, Фреліха 30 листопада 1857 року Шевченко розпочав малювати їх груповий портрет: «Сегодня начал портреты в группе своих щедрых приятелей. Не знаю, будет ли толк из этой затеи, приятели неаккуратны в сеансах, обстоятельство важное при работе. Посмотрю, что дальше будет, и естли сеансы затянутся, то нарисую отдельно каждого карандашом и тем покончу мой щет с приятелями. Чего бы мне больно не хотелось, и тем более, что предполагаемый рисунок сепиею очень удачно сгруппировался. И мне бы хотелося достойно заплатить им свой долг». Задуманий груповий портрет Шевченко не закінчив.

10 січня 1858 року Шевченко записав у щоденнику: «Нарисовал портрет Шрейдерса, и довольно удачно. Часть долга, значит, уплачена. Нужно еще нарисовать Фрейлиха и Кадинского, и тогда квиты».

Зв’язок з Т. Г. Шевченком або Україною

Шрейдерс А.К. (рік народження невідомій – 1894) – чиновник особливих доручень при нижегородському генерал-губернаторі, навчався в Київському університеті Святого Володимира, був земляком Тарас Шевченка. З ним поет познайомився у Нижньому Новгороді і мешкав у нього на квартирі з 8 січня 1858 року.

Мистецтвознавчий аналіз  

Художник м’яким італійським олівцем рельєфно виділив з допомогою густо заштрихованого оксамитового тла напівпостать молодого чоловіка з ¾ поворотом ліворуч, що зручно сидить у м’якому фотелі. Оксамитове тло рельєфно виділяє обличчя молодика з хвилястим волоссям, повними губами і уважним поглядом очей, спрямованим на глядача. Вражає білизною комірець білої сорочки, відтінений смугою чорного оксамитового коміра фрака. Світло і тіні накладені м’яко. Художник вміло використовує тонові можливості італійського олівця – від світлосірого до оксамитового. При виконанні портрета Шевченко використовує улюблені технічні прийоми: дрібними короткими, майже пунктирними штрихами накладає тіні і світло на обличчі портретованого, більш вільними – волосся і широкими з градацією тону – одяг.

Де зберігається

Київ, Національний музей Тараса Шевченка