національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Портрет Щепкіна Михайла Семеновича

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Портрет Щепкіна Михайла Семеновича»

Рік виконання

16 березня 1858 року

Місце виконання

Москва

Техніка, стиль, епоха

Тонований папір, італійський та білий олівець

Історія створення

Повертаючись з заслання, по дорозі із Нижнього Новгорода до Петербурга Тарас Шевченко зупинився у Москві на квартирі Михайла Щепкіна, де й виконав портрет. Про нього поет згадує у Щоденнику від 16 березня 1858 року: «Нарисовал портрет, не совсем удачно, Михаила Семеновича. Причиной неудачи были сначала Максимович, а потом Маркович. Пренаивные посетители. Им и в голову не пришла поговорка, что не во-время гость – хуже татарина».

Зв’язок з Т. Г. Шевченком або Україною

Михайло Семенович Щепкін – актор, близький приятель Тараса Шевченка. Щира дружба між ними розпочалася з 1843 року й продовжувалася до кінця життя. Шевченко присвятив Щепкіну поезії «Заворожи мені, волхве», «Неофіти», мешкав у його квартирі у Москві (1858).

Мистецтвознавчий аналіз

Як і для інших одно-двосеансних портретів, виконаних після заслання, для цього твору характерна лаконічна композиція, простота і вишуканість ліній чорного і білого олівця, вміле використання кольору паперу. Але від інших, цей портрет різнить глибокий психологізм, теплота і щирість у трактуванні образу великого актора. Митець показав нам скромну, мудру людину з почуттям власної гідності. У портреті немає щонайменшого натяку на ідеалізацію, умовність чи позування.

Активне оксамитове тло широких і вільних ліній італійського олівця робить скульптурним погрудне зображення актора з легким нахилом голови ліворуч (від глядача). Художник моделює обличчя вже літнього чоловіка із дещо обрюзглим обличчям, яскраво виділеними носовими складками. Високе чоло, обрамлене сивим волоссям, підняті густі брови – увиразнюють відкритий, живий, лагідний погляд очей, спрямований на глядача. Стоячий комір білої сорочки підв’язаний чорною хустинкою (бантом) відтіняє друге підборіддя, обвислі щоки. Вимогливий до своїх творів, Шевченко вважав цей портрет невдалим.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка