національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Почаївська лавра зі сходу

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Почаївська лавра зі сходу»

Рік виконання

1846

Місце виконання

місто Почаїв (нині Тернопільська область, Україна)

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення

Виконаний у жовтні 1846 року в Почаєві. 21 вересня 1846 року Шевченко виїхав на Волинь та Поділля за відрядженням Археографічної комісії, яка тоді називалася «Временная комиссия для разбора древних актов». Комісією було визначено обсяг робіт у Почаївській лаврі, а саме: «Кроме его, отправьтесь в Почаевскую лавру и там снимите: а) общий наружный вид лавры, б) внутренность храма и в) вид на окрестность с террасы».

Мистецтвознавчий аналіз  

Успенський собор зображений на другому плані, ліворуч – службовий корпус, за ним – архієрейський будинок. Перед архієрейським будинком – колона з кам’яною скульптурою, яка дісталась у спадок монастирю з ХVІІ століття. Називалась вона «Непорочне зачаття». На колоні – іконографічне зображення Діви Марії, яка стоїть на місяці чи на Земній кулі, на знак перемоги над вселенським злом. Про цю пам’ятку можна дістати певне уявлення із зображень на старовинних гравюрах.

У 1864 році за наказом волинського архієпископа Антонія статую «Непорочне зачаття» було знято, а на її місці збудовано й нині існуючу каплицю на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На території лаври було поховання ченців, про що свідчить один із хрестів на малюнку Шевченка. Художник зобразив старовинний кам’яний козацький хрест ліворуч, ближче до переднього плану. Праворуч від архієрейського будинку розміщена вхідна брама парадного характеру.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

З малюнків, виконаних під час подорожі на Волинь, збереглося чотири акварелі: «Почаївська лавра з півдня», «Почаївська лавра з заходу», «Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)», «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври»;  ескізи олівцем  «Почаївська лавра з заходу»,  «Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)». Ці малюнки були останніми з відомих нам робіт, виконаних Шевченком за завданням Археографічної комісії.