національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Розп’яття. Ескіз

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва

«Розп’яття». Ескіз

Рік виконання

березень 1850

Техніка, стиль, епоха

Папір, сепія

Історія створення

В листі Шевченка до Варвари Рєпніної від 7 березня 1850 року йдеться про намір виконати запрестольний образ розп’яття для католицької церкви в Оренбурзі: «…во мне родилась мысль списать сердце матери по жизни Пречистой девы, матери Спасителя. И другая, написать картину распятого сына ее. […] Я предлагаю здешней католической церкви (когда мне позволят рисовать) написать запрестольный образ (без всякой цены и уговору), изображающий смерть Спасителя нашего, повешенного между разбойниками, но ксендз не соглашается молиться перед разбойниками!..»

Опис задуму, що цілком співпадає з зображенням на малюнку, дає підстави припустити, що дана сепія є ескізом ікони. В літературі зустрічається нічим не підтверджена думка про здійснення наміру, тобто виконання образу.

Мистецтвознавчий аналіз

Композиція малюнка «Розп’яття» перегукується зі знаменитим офортом  Рембрандта «Три хрести», в обох Христос показаний поруч з розіп’ятими розбійниками, з яких один покаявся в останню хвилину перед смертю, щоб увійти у Царство небесне. Саме ця ідея була такою важливою для Шевченка, але його композиція більш лаконічна, на ній присутня лиш постать матері Ісуса, тоді як у Рембрандта ми бачимо багато персонажів у цій сцені. 

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

Після оренбурзького арешту малюнок міг зберігатись у Карла Івановича Герна, який пізніше повернув Шевченкові всі його речі.