національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Русалки (очевидно, ескіз до нездійснених Шевченком розписів стін і плафону в будинку Петра Аркадійовича Кочубея)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Русалки» (очевидно, ескіз до нездійснених Шевченком розписів стін і плафону в будинку Петра Аркадійовича Кочубея)

Рік виконання

1859

Місце виконання

Санкт-Петербург

Техніка, стиль, епоха

Папір, сепія, білило

Історія створення

Збереглися спогади Микола Білозерського про початок роботи художника над цим малюнком: «Около половины марта 1859 г. Кочубей заказал Шевченку написать четыре картины масляними красками, за что назначил 4 тыс. руб. сер. Помню два сюжета для этих картин: один – «Як русалки місяць ловлять», а другой про Сомка Мушкета» (Белозерский Н. Тарас Григорьевич Шевченко по воспоминаниям разных лиц (1831-1861) // Киевская старина, К., 1882. –  кн. Х. – С. 74).

Мистецтвознавчий аналіз  

На малюнку троє оголених дівчат, які ширяють у нічному небі (воно займає 2/3 площини тла). Дівчата літають навколо повного місяця; дві – тримають у руках покривала з прозорої тканини; одна обвила  талію рушником. Тканина напнута, мов вітрило; рушник розвівається на вітрі. Нижче – на 1/3 площини тла – плесо Дніпра: на першому плані пливе дівчина, неподалік – листя та квіти водяних рослин, ймовірно, лілій; на другому плані, по середині, - ще гурт дівчат пливе до двох вітрильників, третій план – гористий берег із спорудами в середній частині.

Микола Бурачек відзначив: «Ці русалки, в ескізі прекрасно скомпоновані, чудово передають фантастику самого сюжету, але реалістичність постатей цих моторних, «козацької вроди», русалок ніби порушує казкову романтику картини». (Бурачек М. Великий народний художник. – Х., 1963. – С. 44).

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

На звороті малюнка внизу чорнилом напис: «Русалки на Дньпрь»,  рисунокъ Т.Г.Шевченка, перешелъ  отъ Петра Аркадьевича Кочубея къ Петру Никитичу Кривковичу и отъ него ко мнь проф. Адріан. Прахов. 1898 г. апреля 25 СПб.».

Натурниками до композиції була, можливо, дівчина-кріпачка Одарка Соколенко, а також учень Шевченка Борис Суханов-Подколзін, який згадував про роботу мистця над нею. У своїх спогадах він розповідає, що на цьому малюнку був і козак, який чомусь не вдавався Тарасові Григоровичу і змивався безпощадно (Суханов-Подколзин Б. Воспоминания о Т.Г.Шевченко его случайного ученика // Киевская старина. 1885,  Т. ХІ., февраль. -  С.234).

У листі до Миколи Макарова від 12.04.1860 Шевченко писав, що має намір підготувати на академічну виставку гравюру з цього малюнка: «Попросіть у Петра Аркадьевича до осени мой рисунок «Русалки». Я хочу дещо поправить і выгравировать к выставке. Ежели можно, то подателю сего и вручите рисунок…».

Збереглися три едюда до «Русалок», а також відома гравюра Шаблера з цього малюнка («Пчела», 1876. Приложение к № 16).