національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Серед розбійників. Із серії «Притча про Блудного сина»

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва

«Серед розбійників». Із серії «Притча про Блудного сина»

Рік виконання

1856 – 1857

Місце виконання

Новопетровське укріплення на півострові Мангишлак (нині – Форт Шевченка, півострів Мангистау, Казахстан)

Техніка, стиль, епоха

Папір, бістр, туш, сепія

Історія створення

У листі до Б.Залеського від 8 листопада 1856 року Шевченко писав : «Недавно мне пришла мысль представить в лицах евангельскую притчу о блудном сыне, в нравах и обычаях современного русского сословия». Задум створення «Притчі…» художник записав і в «Щоденнику»: «… я думаю со временем выпустить в свет в гравюре акватинта и собственное чудо – «Притчу о блудном сыне», приноровленную к современным нравам купеческого соловия. Я разделили эту поучительную притчу на двенадчать рисунков,.. мне кажется, что для нашого времени и для нашого среднего полу грамотного сословия необходима сатира умная, благородная. Такая, например, как «Жених» Федотова или «Свои люди –сочтемся» Островского и «Ревизор» Гоголя. …я считал бы себя счастливейшим в мире человеком, если бы удался мне так искренно, чистосердечно задуманный мой бессознательный негодяй, мой блудный сын». Пізніше, у листі до Залеського від від 10 травня 1857 року Шевченко пише, що з задуманої серії він виконав лише 8 малюнків: «Програвся в карти», «У шинку», «У хліві», «На кладовищі», «Серед розбійників», «Кара колодкою», «Кара шпіцрутенами», «У вיязниці», і що перших чотири не розпочав за відсутністю типажу, але сподівається закінчити їх у Москві або Петербурзі.

Мистецтвознавчий аналіз

Малюнок виконаний на тонованому папері, прямокутної форми, вертикального зображення, побудований на контрасті темно і світло – коричневих сепійних кольорів. Художник вдало використав світлотіньові переходи. На передньому плані лежить забита молода людина з широко розкинутими руками, біля її голови - сокира. Мертвий юнак – напівоголений, без сорочки, ноги розкинуті. За ним, спиною до глядача, стоїть одягнена, освітлена відблиском вогнища, постать «блудного сина», який показує товаришам – розбишакам нагрудний хрест, знятий, мабуть, щойно з небіжчика. В глибині композиції, чітко бачимо бачимо поодинокі сцени з життя ватаги розбійників, які сидять під деревами в гроті, коло запаленого багаття. Ватага розбійників бенкетує Теплий тон рисунка вдало передає таємниче освітлення від вогнища. Художник, на реальних наслідках безпутного життя: жорстокість, моральне падіння людини. Показує фінал: кульмінацію діянь «блудного сина». Так трагічно закінчує кар’єру в розбійницькій ватазі головний герой серії – блудний син. 

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка