національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Сліпа з дочкою. За мотивом поеми «Слепая»

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Сліпа з дочкою». За мотивом поеми «Слепая»

Рік виконання

1842

Місце виконання

Санкт-Петербург

Техніка, стиль, епоха

Папір, олівець

Історія створення

Під час навчання в Академії мистецтв Шевченко на замовлення проілюстрував кілька книжок. Можливо, захопившись цією справою, він вирішив створити ілюстрацію до власного твору.

Мистецтвознавчий аналіз 

Малюнок відповідає 41-50 рядкам поеми «Слепая»: «Сидит скорбящая слепая И псальму грустную поет. Она поет, а молодая Дочь несчастливицы моей Головкой смуглою прильнула К коленям матери своей, Тоски не ведая, заснула Сном непорочной простоты. В одежде грубой нищеты Она прекрасна…».

Малюнок засвідчує геніальність Шевченка-рисувальника. На загально трактованому тлі – ретельно пропрацьовано обличчя та пози. Привертає увагу особливий лінеаризм, що завдяки йому – при лаконізмі виражальних засобів – блискуче передано емоційний стан зображених і самого поета- художника. Звивиста лінія вільно рухається аркушем, утворюючи зображення, сконцентроване на 2/3 площини тла. На зображенні – різкі, чіткі плями туші. Синтез цих двох прийомів сприяє досягнутому ефекту експресії. Дмитро Горбачов зауважує: «ця графічна свобода нагадує графіку Пікассо».

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

На звороті малюнка – «Гілля дуба»: етюд до картини «Катерина». Зберігся ескіз, близький за змістом, композицією та деталями антуражу до цього малюнку, а також 5 ескізів, пов’язаних з іншими епізодами поеми «Слепая».

Не виключено, що «Слепая» – попередній малюнок до акварелі Шевченка «Група сплячих жебрачок» (оригінал не знайдено), що експонувався на виставці в петербурзькій Академії мистецтв в 1842 році.