національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Смерть Богдана Хмельницького

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Смерть Богдана Хмельницького»

Рік виконання 

1836 – 1837

Місце виконання

Санкт-Петербург

Техніка, стиль, епоха

Папір, туш, перо, пензель 

Історія створення

Твір виконаний у той час, коли Шевченко був учнем цехового майстра кімнатного живопису В.Г. Ширяєва, який поряд з технікою декоративного живопису (інтер’єрного розпису) навчав своїх учнів писати міфологічні та історичні фігури. З 1837 Шевченко як пансіонер почав відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників.

Мистецтвознавчий аналіз

На малюнку зображено момент передачі Богданом Хмельницьким гетьманських клейнодів синові Юрію. Трагічна в історії України подія, свідками якої були старшини і полковники та делеговані царем Олексієм Михайловичем для переговорів з Хмельницьким намісник Ф.Бутурлін і думний дяк В.Михайлов, детально описана Д.М. Бантиш-Каменським [«История Малой России» Д.Н. Бантиш-Каменского. – М., 1822; М., 1830; К., 1993. – С.215-220]. Також,  історична подія могла бути відома Шевченку з «Истории Руссов», з рукописних списків думи «Смерть Богдана і вибір Юрія Хмельницького гетьманом».

Сюжет твору, так само, як виконаного 1836 року малюнка «Смерть Олега, князя древлянського», вказує на рух творчих зацікавлень Шевченка від виконуваних у 1835 – 1837 роках за академічними зразками малюнків з античної історії до створення композицій, присвячених важливим сторінкам історії України.

Малюнок горизонтальний, умовно поділений на дві частини високим розп’яттям, розміщеним у центрі композиції. Праворуч на ложі, виділений світлом і білим кольором – Богдан Хмельницький, який передає гетьманські клейноди новообраному гетьманові – Юрію. Обабіч них, дружина хворого гетьмана – Ганна Золотаренко, митрополит і представник російського царя – боярин. Ліворуч розміщена група козаків з найближчого оточення гетьмана, що неоднозначно сприймає церемонію: деякі стоять з  прапорами, бунчуками, тулумбасами, інші моляться на колінах, привертає увагу козак, що, охопивши голову руками, схилив її додолу. Використання Шевченком двох джерел світла з відчинених дверей і вікон, накладання глибоких тіней підсилюють драматизм події. Художник робить спробу відійти від академічних умовностей у правдивому зображенні інтер’єру козацької світлиці, побутових деталей. Архітектурні форми досконалі, вміло користується перспективою.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

На звороті монтувального аркуша (зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка) є напис олівцем, зроблений Денисом Залеським, сином польського поета Юзефа-Богдана Залеського: “Śmierć Hetmana Bohdana Chmielnickiego przez Tarasa Szewczenka” [Смерть гетьмана Богдана Хмельницького роботи Тараса Шевченка (польське)]. Нижче: “W tomie 4ym pism Bohdana Zaleskiego, strona 104, znajduje sie wzmianka określona przez autora o tym obrazie: “s.p. Konstanty Swidzinski na kilka dni przed skonem przysłał mi takoż mily upominek po Szewczence: oryginalną akwarellę śmierci Bohdana Chmielnickiego i szkic olowkiem godów Kozackich””.

[У томі 4-му творів Богдана Залеського, ст.104, є згадка автора про цей малюнок: «Блаженної пам’яті Костянтин Свідзінський за кілька днів перед смертю прислав мені також приємний спомин про Шевченка: оригінальну акварель смерті Богдана Хмельницького та ескіз олівцем козацького бенкету» (польське). Цитується за виданням: Zaleski Yózef Bohdan. Pisma. – Lwów. – 1877. Згаданий рисунок – «Козацький бенкет».]

Про передачу Хмельницьким булави Юрію розповідалося й у відомій Шевченкові за рукописними списками «Истории Русов» [История Русов или Малой России. Сочинение Георгия Конисского. – М., 1846; Історія Русів. – К., 1991. – С.188-190], у думі «Смерть Богдана і вибір Юрія Хмельницького гетьманом», опублікованій 1834 р. М.О. Максимовичем [Максимович М. Украинские народные песни. – М., 1834] та І.І. Срезневським [Срезневский И. Запорожская старина. – Харьков, 1834. – Ч. 2. – С.43-45].