національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Смерть Лукреції

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Смерть Лукреції»

Рік виконання 

1835

Місце виконання

[Санкт-Петербург], Рим

Техніка, стиль, епоха

Папір, чорнило, туш, перо

Історія створення

В цей час Шевченко працював в артілі В.Ширяєва, який поряд з технікою декоративного живопису (інтер’єрного розпису) навчав своїх учнів писати міфологічні та історичні фігури, хоч і володів цим мистецтвом, за усіма даними, гірше. Можливо, рисунок був серед Шевченкових творів, розглянутих 4 жовтня 1835 року комітетом Товариства заохочування художників і визнаних «такими, що заслуговують на похвалу».

Мистецтвознавчий аналіз

В основі сюжету – епізод з історії Стародавнього Риму. Римлянка Лукреція (VI століття до н.е.), збезчещена сином царя Тарквінія Гордого, закликала рідних і друзів до помсти і в їхній присутності заподіяла собі смерть. Друг її чоловіка, Люцій Юній Брут, вийнявши ніж з грудей померлої, поклявся помститися й не допустити царювання Тарквінія Гордого. З цим епізодом пов’язують кінець царського періоду в Римі.

Ширяєв, навчаючи своїх учнів писати міфологічні та історичні фігури, спирався на принципи, прийняті в Академії мистецтв, за якими навчався свого часу й сам, — і в арзамаській школі О.Ступіна, і як сторонній учень Академії мистецтв та відвідувач рисувального класу Товариства заохочування художників.

«Смерть Лукреції» – одна з перших композицій Шевченка на історичну тему. За прийомами виконання твір не виходить за межі тогочасних академічних канонів, що характеризувалися усталеними класичними штампами: умовністю поз, театральністю жестів, ідеалізацією постатей. Рисунок ще має недоліки, він майже плоский, не має глибини, фігури не скрізь пропорційні, рухи начебто застиглі. Характером рисунка й окремими деталями твір нагадує ілюстрації Ф.Толстого до поеми І.Богдановича «Душенька» (Судак В. Малярська спадщина Т.Шевченка доакадемічного періоду // Питання шевченкознавства. – К., 1961.– Вип.2. – С.102). На сюжет про помсту за смерть Лукреції створив картину Луї Давид «Клятва Гораціїв» (1784).

Місце збереження

Київ, Національний музей Шевченка