національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Смерть Сократа

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Смерть Сократа»

Рік виконання 

1837

Місце виконання

Санкт-Петербург 

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель, туш, пензель, перо

Історія створення

Твір виконаний у той час, коли Шевченко як пансіонер почав відвідувати рисувальні класи Товариства заохочування художників.

Мистецтвознавчий аналіз

На малюнку зображено засудженого на смерть давньогрецького філософа Сократа. Тримаючи в руці келих з отрутою, він звертається з промовою до своїх учнів. Сцена побудована не паралельно краю аркуша, а діагонально, що можна розцінювати як певний відхил, спробу відійти від певної площинної побудови планів. Порівняно з іншими історичними композиціями – ця є найбільш досконалою. Твір відзначається більшою впевненістю в рисунку, в групуванні постатей. Майстерно передано в ньому освітлення, яке падає з трьох джерел: відкритих дверей, загратованого вікна і світильника. Малюнок можна вважати підсумком того, чого досяг Шевченко в академічних учбових композиціях на традиційні історичні теми (Судак В. Малярська спадщина Т.Шевченка доакадемічного періоду // Питання шевченкознавства. – К., 1961. – Вип.2. – С.102).

Місце збереження

Київ, Національний музей Шевченка

Примітки

На Академічній виставці 1836 року експонувалася картина «Смерть Сократа» П.М. Шамшина [Художественная газета. – 1836. – № 5. – С.11].

Сократа як «самого естественного мудреца» Шевченко згадував у повістях «Капитанша» і «Художник».