національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Сюн-Кукх

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Сюн-Кукх»

Рік виконання

20 червня – 10 липня 1851

Місце виконання

Урочище Сюн-Кукх в горах Каратау (півострів Мангишлак, Казахстан)

Техніка, стиль, епоха

Кольоровий папір, олівець

Історія створення

Рисунок виконано під час Каратауської експедиції, організованої влітку 1851 року для виявлення покладів кам’яного вугілля в горах Каратау. Очолив експедицію  гірничий інженер О.Антипов, а Шевченко виконував обов’язки художника.

Мистецтвознавчий аналіз

На малюнку зображено оригінальний гірський пейзаж із яскравими орієнтирами у вигляді характерних окремих гір на просторі декількох кілометрів. У центрі малюнка зигзагом пролягло висохле русло Сиїр-су зі скелястими крутими берегами. Праворуч, на другому плані, височить, ніби утята, обривиста піраміда з куполовидною верхівкою в дальньому кінці і прямокутними вежами, напівзруйнованими та засипаними внизу піском. Складається враження, що то величезна, тисячолітньої давності споруда десь у районі Бухари або Самарканда. Вдалині, на третьому плані, де губиться русло Сиїр-су, видно рівнину з горами Коксуйру та Шеркалатау, що належить до хребта Північного Актау.

Крім своєї художньої та документальної цінності ці твори важливі ще й тим, що вони є першими і єдиними зображеннями знаменитого історичного місця (Анатолій Костенко. «Оживуть степи». С. 133).

Рисунок виконано легко і майстерно, чітко прорисовані верхівки гір. Шевченкові вдалося мінімальними засобами (лише олівцем) дуже майстерно передати всю красу і велич гірського пейзажу.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

Урочище Сюн-Кукх зображене ще на двох одноіменних рисунках, а також двох рисунках, що не розшукані.