національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

У Василівці (з альбому 1845 року, зворот аркуша 19)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«У Василівці» (з альбому 1845 року, зворот аркуша 19)

Рік виконання

кінець липня – початок серпня 1845

Місце виконання

село Василівка Хорольського повіту Полтавської губернії (тепер Семенівський район Полтавської області)

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення

За завданням Київської Археографічної комісії, як її співробітник, Шевченко подорожував Київщиною і Полтавщиною, змальовуючи архітектурні та археологічні пам’ятки, збираючи народні пісні та легенди. В цей час, серед багатьох інших, цей малюнок було створено в Альбомі 1845 року.

Мистецтвознавчий аналіз

В акварельних пейзажах, виконаних Шевченком під час його подорожей  по Україні в якості співробітника Археографічної комісії Київського університету, провідною темою став архітектурний мотив. Виходячи з поставлених перед ним Археографічною комісією завдань детально змалювати і описати стародавні споруди, кургани і урочища, Шевченко не обмежувався самою фіксаційністю, а прагнув до створення в пейзажі емоційного середовища, яке б об’єднувало історію і сучасність. Художник відтворював не лише церкви, могили, застиглі камя’ниці та руїни, а й сповнене подробиць життя довкола них.

Акварель «У Василівці» «олюднена» двома чоловічими постатями. Ця акварель є винятково елегантною. На ній зображена оригінальна пам’ятка української національної архітектури – старовинна дерев’яна триярусна дзвіниця. В партеровому ярусі зруб її, оточений довкола підсінням на майстерно зрублених стовпах, а вгорі прозорий верхній поверх на восьми стовпах, що підтримують наметовий верх над дзвонами (третій ярус). Дзвіниця за церковною огорожею виглядає у Шевченка, наче вибаглива садова альтана в запущеному парку. Тіні від дзвіниці і дерев роблять смачні плями серед залитого сонцем краєвиду.

Місце збереження

Київ, Інститут літератури НАН України

Примітки

На малюнку зображена дерев’яна триярусна дзвіниця в селі Василівці. Найбільш вірогідно, що це село Василівка тодішнього Хорольського повіту Полтавської губернії, а не гоголівська Василівка (Яновщина) – тепер с. Гоголеве Шишацького району Полтавської області. На думку краєзнавця із Полтавщини Г.Зозулі, колишнього директора Василівської школи  Семенівського району Полтавської області та дослідника П. Ротача (автора Полтавської шевченкіани – Полтава, 2005. – Кн. 1. – С. 111), на малюнку зображена дзвіниця, котра стояла поруч із церквою біля садиби пана В.Родзянка, до якого Шевченко приїжджав із Ромен, де був на Іллінському ярмарку, що відбувався в 1845 році з 5  липня до 2 серпня.

Оскільки Т.Шевченко 10 серпня 1845 р. уже був у Переяславі, то ймовірно, у Василівці у Родзянка він міг бути наприкінці липня – на початку серпня, що дає підстави для датування.