національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

У хліві. Із серії «Притча про Блудного сина»

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«У хліві». Із серії «Притча про Блудного сина»

Рік виконання

1856 – 1857

Місце виконання

Новопетровське укріплення (нині місто Форт-Шевченко Мангистауської області Казахстана, на півострові Мангишлак (мис Тюбкараган))

Техніка, стиль, епоха

Папір, бістр, туш, сепія

Історія створення  

У листі до Броніслава Залеського від 8 листопада 1856 року Шевченко писав: «Недавно мне пришла мысль представить в лицах евангельскую притчу о блудном сыне, в нравах и обычаях современного русского сословия». Задум створення «Притчі…» художник записав і в «Щоденнику»: «… я думаю со временем выпустить в свет в гравюре акватинта и собственное чудо – «Притчу о блудном сыне», приноровленную к современным нравам купеческого соловия. Я разделили эту поучительную притчу на двенадцать рисунков,.. мне кажется, что для нашого времени и для нашого среднего полу грамотного сословия необходима сатира умная, благородная. Такая, например, как «Жених» Федотова или «Свои люди – сочтемся» Островского и «Ревизор» Гоголя. …я считал бы себя счастливейшим в мире человеком, если бы удался мне так искренно, чистосердечно задуманный мой бессознательный негодяй, мой блудный сын». Пізніше, у  листі до Броніслава Залеського від 10 травня 1857 року Шевченко пише, що з задуманої серії він виконав лише 8 малюнків: «Програвся в карти», «У шинку», «У хліві», «На кладовищі», «Серед розбійників», «Кара колодкою», «Кара шпіцрутенами», «У вיязниці», і що перших чотири не розпочав за відсутністю типажу, але сподівається закінчити їх у Москві або Петербурзі.

Мистецтвознавчий аналіз

В центрі композиції – освітлена напівлежача постать  п’яного – чоловіка з вусами та опущеними донизу очима, у пом’ятому капелюсі, без сорочки, без черевика на правій нозі, яка лежить на  солдатській  шинелі з цифрою «23» (номер піхотної дивізії, у складі якої перебував Тарас Шевченко на засланні). «Головний герой» – у хліві, серед свинарника, лівою рукою тримає велику пляшку з недопитою горілкою, а правою – по-братському обіймає голову волохатої свині, що пригорнулася до ноги. Навколо п’яного гульвіси розкидані карти, шкалик (чарка)… На другому плані композиції – стіна хліва на якій висить кінська збруя, хомут тощо. У глибині, ліворуч, через відкритий простір  стіни свинарника співає півень, видно також будівлю, жінку з  чоловіком, дерева… За допомогою світло – тіньових контрастів, коричневих, сірих та чорних  відтінків, права  частина композиції відтворена в  більш темних тонах, художник прагне в відтворити до найдрібніших деталей глибоко повчальну картину з життя Блудного сина.

Сюжет малюнка «У хліві» нагадує реальний епізод про який Шевченко розповідає в щоденнику з приводу огляду батальйонного командира в Новопетровському укріпленні: «В заключение церемонии спросил он у ротного командира, почему Порциенко не явился на испытание, на что тот отвечал, что Порциенко болен, т.е. пьян, и находится  под сохранением у свинопаса».

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

Зберігся начерк ескізу до малюнка – на звороті твору «Казахське кочовище».

В літературі малюнок зустрічається під назвами: «УтЬшение», «Блудный сынъ въ оп’яненіи, съ бутылкою въ рукахъ», «Притча про Блудного сина. Сцена ІІІ. Блудний син п’яний», «П’яний», «В свинушнику».

Сюжет малюнка «У хліві» нагадує реальний епізод про який Шевченко розповідає в щоденнику з приводу огляду батальйонного командира в Новопетровському укріпленні: «В заключение церемонии спросил он у ротного командира, почему Порциенко не явился на испытание, на что тот отвечал, что Порциенко болен, т.е. пьян, и находится под сохранением у свинопаса».