національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Узлісся (1845)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва

«Узлісся»

Рік виконання

1845

Місце виконання

Полтавщина

Техніка, стиль, епоха

Папір, олівець

Історія створення  

Етюд виконаний під час другої подорожі Україною.

Мистецтвознавчий аналіз  

Повернувшись в Україну після закінчення Академії мистецтв, Шевченко застосовував рисунок олівцем для студіювання й відтворення природи. В етюді художник зумів передати глибину простору, план за планом розгорнувши панораму аж до лінії горизонту. Співвідношення силуетів дерев, пагорбів, соснового лісу вдалині, самотнього похиленого дерева та холодної поверхні води – розібрано за планами точно й виразно. Помітний інтерес до виявлення нескінченної різноманітності форми, що, на перший погляд, видається одноманітною – це, в першу чергу, стосується дерев (ще в Академії мистецтв Шевченко славився як рисувальник, що має особливий почерк для кожного дерева). Майстерність графічного виконання полягає у варіюванні товщини олівцевої лінії та інтенсивності світла при передачі найтонших об’ємних відтінків форми. В українських краєвидах Шевченка цього часу вже проступають характерні ознаки пейзажів, що будуть виконані під час заслання: бездоганна композиція, володіння перспективним малюнком, вміння відчути й реалістично відтворити різні стани природи.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

Існує припущення, що етюд виконано в 1845 році в Роменському повіті Полтавської губернії (Ступак Ю. Шевченко-художник на Сумщині // Ленінська правда. – Суми, 1968. – 10 березня).

В літературі твір зустрічається під назвами «Ліс», «Гай».