національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Укріплення Раїм. Внутрішній вигляд

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Укріплення Раїм. Внутрішній вигляд»

Рік виконання

19 червня – 25 липня 1848

Місце виконання

Укріплення Раїм на ріці Сирдар’ї (ліквідоване в 1854 році, на цьому місці в 1970-х роках було рибальське  селище, Казахстан).

Техніка, стиль, епоха

Папір, сепія, олівець

Історія створення

Акварель створена на засланні, під час перебування Аральської експедиції у Раїмі.

Мистецтвознавчий аналіз  

На першому плані зображено руїни аби, спорудженої над прахом батиря Раїма, у вигляді кам’яного півмісяця, залишки якої увійшли у межу укріплення. Непривабливий пейзаж Шевченко олюднює темними постаттями солдатів, що групою, двоє та поодинці розміщені на другому плані сепії, за якими понуро темніють вікнами казарми та дві юрти. Краєвид побудований на контрасті темнокоричневого тону сепії аж до світлого, що дає сприйняття світла сонця. Дещо оживляє малюнок  дим, що клубочиться з комина казарми й зливається з низьким, навислим над казармами небом, яке розривають дві смугасті гострі продовгуваті хмари. Від усього віє безнадійністю. Автор передає перше враження від побаченого. Акварель монохромна, з контрастом світла і тіней, викликає почуття глибокої туги.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

Укріплення Шевченко описав у повісті «Близнецы»: «Последний переход мы прошли ночью. С восходом солнца мы близко подошли к Раимскому укреплению. Вид со степи на укрепление грустнее еще, нежели на на Калу-Иргиз. На ровной горизонтальной линии едва-едва возвышается над валом длинная комышом крытая казарма» (ПЗТ, т.4. с.98). Там само пояснює походження назви укріплення: «укрепление, называется Раим, от абы, воздвинутой здесь сто лет над прахом батыря Р а и м а, остатки которой вошли в черту укрепления».

Види укріплення змальовані на акварелях «Укріплення. Вид з верфі на Сир-Дар’ї», «Урочище Раїм із заходу»,  рисунка «Укріплення Раїм».

Повторення цього малюнка в альбомі Р.М.Чернишова (зберігається в Державному Історичному музеї, Москва).