національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Чигрин з Суботівського шляху (з Альбому 1845 року, аркуш 14)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва

«Чигрин з Суботівського шляху» (з Альбому 1845 року, акуш 14)

Рік виконання

квітень – жовтень 1845 року

Місце виконання

Місто Чигирин Київської губернії (нині районний центр Черкаської області)

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення

Влітку 1845 року за протекцією Михайла Максимовича Тарас Шевченко, як неофіційний співробітник, отримав завдання від Київської Археографічної комісії (Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві), створеної у 1843 роци під патронатом київського військового генерал-губернатора Дмитра Гавриловича Бібікова при Київському університеті святого Володимира, збирати фольклор і змальовувати історичні пам’ятки Київщини та Полтавщини. Після вдалого виконання завдання Тарас Шевченко був зарахований офіційним співробітником Археографічної комісії у листопаді-грудні 1845 року. Акварель належить до ряду графічних робіт Тараса Шевченка, створених в цей час.

Мистецтвознавчий аналіз

Зацікавленість Шевченка часами гетьманщини на Україні спонукало до виконання ряду робіт, пов’язаних з іменами гетьманів, зокрема, Богданом Хмельницьким (1648 – 1657 роки) та місцями їх перебування. Художник зображує Чигирин – старовинне укріплене місто, що було гетьманською резиденцією (1648 – 1660 роки) та адміністративно-політичним центром України. Поділялося на дві частини: верхнє мале місто, де був замок і головні украплення, та  нижнє велике, що розташовувалось попід горою. У 1678 році Чигирин був зруйнований турецько-татарськими військами. На малюнку «Чигрин з Суботівського шляху» Шевченко зобразив єдиний в’їзд до Чигирина із боку Суботова та широку панораму міста, що простяглося по берегах Тясмина з великою замковою горою на другому плані. Цей малюнок, як і більшість акварельних пейзажів Шевченка, має стриманий, наближений до сепійної тональності колорит. Можливо тому цю акварель довший час відносили до сепій. Робота передає епічний характер та специфічні особливості українського ландшафту Правобережжя, де майстерність Шевченка – пейзажиста виявляється з особливою силою. Він звільняється від штучного компонування зображення, йому вдається природно поєднувати конкретику передніх планів із панорамним узагальненням дальніх. Пейзаж побудований на контрастному співставленні високих горбів та неосяжному просторі степу, що вдалині зливається з небом. Саме завдяки правильній перспективі й органічно побудованим планам в пейзажі відчувається просторова глибина. (Жаборюк А.А. Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ століття. – Київ-Одеса, 1983. – С. 100). За композицією акварель «Чигрин з Суботівського шляху» нагадує «Воздвиженський монастир у Полтаві». На обох роботах зображення гори, але якимсь дивовижним чином Шевченкові вдається передати яскраву різницю між м’яким краєвидом лівобережної Полтавщини і наповнити  енергією правобережний краєвид під Чигирином. Художник стрімким контуром підносить над відкритим плато високу гору, і від цього вона набирає могутнього звучання, не потребуючи вже ніяких доповнень чи оздоблень будівлями. Всім своїм міцним масивом гора панує над розлогою долиною Тясмина. (Зайцев П. Шевченко як маляр // Шевченко Тарас. Повне вид. тв.: У 16-ти т. – Варшава; Львів, 1937. – Т.12. – С. 142-143).

Місце збереження

Київ, Інститут літератури НАН України

Примітки

На звороті малюнка – акварель «Хата над водою».

Під час свого відрядження художник об’єднав малюнки з натури в Альбомі 1845 року. Тут були, жанрові сцени, сільський побут, зображення окремих типажів,  пам’ятних місць, історичні архітектурні споруди на тлі пейзажів. Шевченко звертається до історичного пейзажу, який стає його улюбленим жанром. Він ілюструє минуле України, вдало поєднуючи майстерність художника з науковою точністю документаліста.

За спільними історичними мотивами Тарасом Шевченком були виконані ряд акварельних пейзажів, що ввійшли до Альбому 1845 року «В Переяславі», «Богданові руїни в Суботові», «Богданова церква в Суботові» та інші.