національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Чиркалатау (1851)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Чиркалатау»

Рік виконання

1851

Місце виконання

В районі гір Північного Актау на півострові Мангишлак (тепер Мангистау, Казахстан)

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення 

На засланні, під час перебування в Новопетровському укріпленні Шевченка було включено до загону, що мав супроводжувати експедицію в гори Каратау для виявлення покладів кам’яного вугілля. Митця зарахували до команди солдатів для допомоги в роботах гірничої партії, а фактично він замальовував краєвиди.

Мистецтвознавчий аналіз 

Акварель виконана в сірувато-синюватому тоні. Незважаючи на невисоку в технічному відношенні якість репродукції, по ній все ж таки можна зробити висновок про майстерність виконання малюнку. Художника, очевидно, вразив вигляд обривистих, химерної форми стрімчастих скель, які при відповідному освітлені утворювали дивовижну картину: деякі з них на віддалі нагадують швидше якісь фантастичні споруди, ніж явища неживої природи. Замальовано центральну частину гори з північного боку. Висока, стрімка стіна освітлена ранковим сонцем. По її фронту – із заходу на схід – помітно виділяються виступами та висотою три стрімчаки, що нагадують собою неприступні вежі замкового муру. Внизу біля самого підніжжя цих неприступних мурів нерукотворної фортеці стоять двоє осідланих коней. Не чіткі, ніби недбало розкидані світлотіні на скелі, зовсім невиразний сірувато-фіолетове тло неба надають цьому краєвиду якогось нереального характеру: Чиркалатау немовби нависла в димчатій гущавині неба. Особлива спостережливість художника дозволила відтворити надзвичайні форми казахських гір.

Місце збереження

Місцезнаходження оригіналу не встановлено.

Примітки 

Зображення цієї гори на інших малюнках: «Чиркалатау», «Сюнкукх», «Караван біля гір Чиркалатау та Коксуйру», «Чиркалатау», «Гірське пасмо Актау», «Чиркалатау», «Чиркалатау та Коксуйру».

Аналогічне зображення гори Чиркалатау відтворене в офорті Броніслава Залеського, в пояснювальному тексті до якого Залеський пише: «Так називається одна з крейдяних гір, що утворює пасмо Ак-Тау. Піднімаючись одиноко на зовсім рівній поверхні, вона привертає увагу подорожнього своєю формою, що відрізняє її від інших. Її краї, висотою більше семисот футів, утворені з крейди, глини і крупнозернистого гіпсу, прямовисно піднімаються над рівниною... Вершина гори зовсім пустинна, лише зрідка зустрічаються кволі стеблини степових рослин...» (альбом ‘La vie des steppes Kirghizes’, Paris, 1865, сторінка 57). Крім офорта, Бранислав Залеський в 1851 році виконав акварельне повторення з незначними змінами малюнка Тараса Шевченка «Чиркалатау».