національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Чиркалатау (1851 – 1857)

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Чиркалатау»

Рік виконання

1851 – 1857

Місце виконання

Гори Північного Актау, долина Кугус (Когоз) (півострів Мангишлак, Казахстан). На малюнку зображено дві гори центральної частини хребта Північного Актау – Чиркалатау і Коксуйру.

Техніка, стиль, епоха

Папір, акварель

Історія створення

На засланні, під час перебування в Новопетровському укріпленні Шевченка було включено до загону, що мав супроводжувати експедицію в гори Каратау для виявлення покладів кам’яного вугілля. Митця зарахували до команди солдатів для допомоги в роботах гірничої партії, а фактично він замальовував краєвиди. Олівцевий рисунок, за яким виконана акварель, створений під час стоянки в долині Кугус, а акварель, можливо, вже в Новопетрвському укріплені, після закінчення експедиції.

Мистецтвознавчий аналіз 

Акварель виконана за олівцевим рисунком «Чиркалатау і Коксуйру». Чиркалатау (Шеркала) що значить : шер – тигр, кала – місто, тау – гора – гора центральної частини Північного Актау. Майже круглої форми, алебастрово-крейдяна, вона знаходиться між двома широкими долинами Акмиш і Шеркала, по яким розкидані у вигляді горбів, терас, скелястих останків незначні підвищення. Дослідники відзначають, що на вершині Чиркалатау знаходили поіржавлену зброю, залишки фортець. Все це, мабуть, пам’ятки того часу, коли правителем Мангишлаку вважався старший син Чингісхана – Джучі. Біля цієї гори керівник експедиції вирішив дати перепочинок стомленим людям. До того ж тут була вода.

На малюнку зображений майже пустельний пейзаж без рослинності, лише вдалині видніються окремі гори. Спостережливий художник знайшов справжню красу у суворому одноманітному краєвиді. На небі з надзвичайною легкістю і правдивістю передані хмари, освітлені по краях сонцем. Привертає увагу велика глибина перспективи, досягнена умілими і водночас скупими прийомами. Вдале поєднання і використання одних і тих самих кольорів у зображені неба і землі, надають акварелі цілісності. Художник створив епічну «картину», що вражає безмежним простором.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки

На звороті малюнка зліва внизу чорнилом рукою Шевченка напис: 14. Чиръ Кала-Тау.

Окреме зображення гори Коксуйру (дивись «Коксуйру»), гори Чиркалатау – «Чиркалатау», «Гірське пасмо Актау», «Чиркалатау», «Караван біля гір Чиркалатау та Коксуйру», «Чиркалатау та Коксуйру». Зображення цих гір використано як елемент композиції в офорті Бр. Залеського «Кибитка або палатка киргиза», вміщеному в альбомі «La vie des steppes Kirghizes» ( Paris, 1865, між сторінок 8 – 9).

Твір увійшов в число 17 робіт, надісланих Тарасом Шевченком Брніславу Залеському для «Віленського альбома». Опис гори Чиркалатау подав Броніслав Залеський в пояснювальному тексті альбому ‘La vie des steppes Kirghizes’, (Paris, 1865 рік, 57): «Так називається одна з крейдяних гір, що утворює пасмо Ак-Тау. Піднімаючись одиноко на зовсім рівній поверхні, вона привертає увагу подорожнього своєю формою, що відрізняє її від інших. Її краї, висотою більше семисот футів, утворені з крейди, глини і крупнозернистого гіпсу, прямовисно піднімаються над рівниною... Вершина гори зовсім пустинна, лише зрідка зустрічаються кволі стеблини степових рослин...».