національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Щасливий ловець

Автор

Шевченко Тарас Григорович 

Назва 

«Щасливий ловець»

Рік виконання

між 1856 роком і 13 квітня 1857 року

Місце виконання

Новопетровське укріплення на півострові Мангишлак (нині – Форт Шевченка, півострів Мангистау, Казахстан)

Техніка, стиль, епоха

Папір, сепія

Історія створення

Разом із малюнком «Спритний продавець» сепію було надіслано для продажу Броніславу Залесьфкому з листом від 08 – 20 травня 1857 року, у приписці до якого13 травня 1857 Шевченко пише: «Еще посылаю тебе «Счастливого ловца» и «Ловкого продавца». Этим молодцам тебе цена известна».

Мистецтвознавчий аналіз

Малюнок має форму тондо. Напівоголений хлопчик безтурботно спить, зігрітий промінням південного сонця. На ньому повстяний крислатий гостроверхий капелюх. Малий рибалка сперся на кам’яні брили, розкинув руки та схрестив зігнуті в колінах ноги. Світлотіньові контрасти сприяють чіткості у передачі деталей як от: очеретини (ліворуч), раків (праворуч унизу) та риби, яка випала зі смугастої торби (ліворуч унизу) тощо. Другий план – прикаспійський пейзаж – берег моря, прибережна осока, «верблюжа колючка» пробивається крізь каміння.

Місце збереження

Київ, Національний музей Тараса Шевченка

Примітки 

Під малюнком праворуч на паспарту – напис олівцем: Taras Szewczenko od Br. Zaleskiego. На звороті паспарту олівцем – напис: щасливый ловецъ.

Малюнки «Щасливий ловець» і «Спритний продавець» по часу виконання близькі до сепії «Киргизеня». Шевченко називає їх рідними братами у листі до Броніслава Залеського від 10 серпня 1857 року.

Відомий етюд очеретини до малюнка«Щасливий ловець»: Очерет. Етюд.