національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Імператорська академія мистецтв

Назва

Імператорська академія мистецтв (Императорская Академия трех знатнейших художеств)

Місцезнаходження

Санкт-Петербург, Росія

Довідка

Вища школа майстрів російського мистецтва і центр художнього життя РФ. Заснована за ініціативи фаворита імператриці Єлизавети Петрівни генерала-ад’ютанта Івана Івановича Шувалова та першого російського вченого-натураліста світового значення, поета, що заклав основи сучасної російської літературної мови, Михайла Васильовича Ломоносова указом Сенату в 1757 році.

Іван Іванович планував відкрити її в Москві, при заснованому ним університеті, але в результаті Академія мистецтв була заснована у Петербурзі, хоча перші шість років числилась при Московському університеті. Меценат брав особисту участь у підборі кваліфікованого викладацького складу з Європи. Ним були запрошені імениті художники з Німеччини та Франції, які заклали основи належного викладання. На особисті кошти Шувалов скуповував для занять картини, гравюри, книги. Він подарував Академії значну колекцію картин, яка пізніше стала основою зібрання Ермітажу.

В 1764–1788 роках для Академії було побудовано спеціальне приміщення (Університетська набережна, 17; архітектори Олександр Пилипович Кокорін і Жан-Батист-Мішель Валлен-Деламот).

Заняття почалися в 1758 році одразу в кількох класах – живописному, скульптурному, архітектурному й медальєрному. А через чотири роки – 4 листопада 1764 року – указом імператриці Катерини ІІ була затверджена «Привілегія й Статут Імператорської Академії трьох найвидатніших мистецтв» («Привилегия и Устав Императорской Академии трех знатнейших художеств») – законодавче визнання  урядом самоцінності й самостійності художньої діяльності. Про цю дату нагадують викладені мозаїкою на підлозі вестибюлю Академії римські цифри – MDCCLXIV.

Навчальний курс тривав 9 років і включав вивчення мистецтва гравюри, портрету, скульптури, архітектури та ін. З 1760 року кращі випускники за кошти Академії вирушали на стажування за кордон.

У XIX столітті Академія мистецтв набуває нового статусу. У 1812 році навчальний заклад передається у відання міністерства народної освіти, а потім і міністерства Імператорського двору.

В кінці XIX століття Академія переживала пік свого розвитку. Щорічно на розвиток навчального закладу відпускалися значні асигнування. Крім підготовки художників, Академія мистецтв експонувала виставки картин, а також мала постійно відкритий для відвідувачів художній музей.

Після революції 1917 року Академія мистецтв припиняє свою діяльність.

Зараз у цій будівлі розташований Санкт-Петербурзький державний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, а також Науково-дослідний музей Російської Академії мистецтв, архів, бібліотека, лабораторії та майстерні.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Тарас Шевченко став учнем Академії мистецтв 22 травня 1838 року за клопотанням Карла Брюллова.

За правилами 1830 року учні Академії поділялись на казеннокоштних академістів, яка слухали загальноосвітні й спеціальні предмети, та сторонніх учнів, що мали купувати квитки на право відвідування лише спеціальних навчальних класів. Шевченко належав до сторонніх учнів, проте відвідував лекції з теорії мистецтв, які читав прихильний до нього Василь Іванович Григорович, конференц-секретар Товариства заохочування художників. У 1840 році відбулась реорганізація й усі учні відвідували тільки спеціальні класи.

Курс малювання складався з шести навчальних класів: двох рисувальних (рисування копій з гравюр), двох гіпсових (у першому — рисування гіпсових голів, у другому — гіпсових фігур) і двох натурних (малювання з натури). Перехід з класу в клас дозволяла тільки Рада Академії мистецтв, розглянувши подані роботи. Після закінчення повного курсу навчання надавали звання класного або некласного художника. Звання класного художника надавали тільки тим академістам, яким присуджували золоту медаль.

Шевченко був зарахований до класу Карла Брюллова. Навчання почав з рисування гіпсових фігур, минувши три перші класи.

Вже через рік після вступу до Академії, у травні 1839 року, Шевченкові за малюнок, зроблений з натури на екзамені, постановою Ради Академії мистецтв присудили срібну медаль другого ступеня. У вересні 1840 року молодий художник одержав другу срібну медаль за картину з натури «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці», а у вересні 1841 року — третю, за картину «Циганка-ворожка».

В Академії мистецтв Шевченко створив автопортрет (олія, поч. 1840), картину «Катерина» (1842) і серію офортів «Живописная Украина» (1844). Разом з тим, Шевченко брав участь в ілюструванні кількох видань [«На цій списанные с натуры русскими» (СПБ, 1841), «История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск» М. Полевого (СПБ, 1843) та ін.].

22 березня 1845 року Шевченко за успіхи в живопису і як нагороджений раніше трьома срібними медалями здобув звання некласного художника.

Після заслання, 27 березня 1858 року Тарас Шевченко прибув до Петербурга. Спочатку поет жив на квартирі у Михайла Лазаревського, а в червні 1858 року за сприяння віце-президента Академії мистецтв графа Федора Толстого отримав майстерню в приміщенні Академії. Виділене приміщення складалося з однієї кімнати, поділеної на дві частини – антресолі й майстерню. На антресолях стояли робочий стіл і ліжко. Внизу – майстерня, з якої вузькими тісними сходами можна було піднятися на антресолі.

На початку травня 1858 року Шевченко почав працювати в техніці офорта й акватинти. Менш ніж за рік він досяг неабияких успіхів у цій справі. 16 квітня 1859 року Шевченко подав на розгляд Ради Академії мистецтв гравюри з картини Рембрандта «Притча про робітників на винограднику» та з картини Івана Соколова «Приятелі» й просив надати йому звання академіка або дати програму від Академії для здобуття цього звання. Рада ухвалила «визнати призначеним в академіки й задати програму на звання академіка гравірування на міді». Шевченко напружено працював і до осені 1860 року закінчив усі роботи за програмою. 2 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка з гравірування.

Про своє навчання в Академії мистецтв письменник розповів в автобіографічній повісті «Художник» і в листах.

10 березня (26 лютого за старим стилем) 1861 року Шевченко тут помер.

В 1964 році, коли відзначалося 150-річчя з дня народження поета, майстерню Тараса Григоровича було відновлено й відкрито Меморіальну майстерню-музей Т. Г. Шевченка в Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.