національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Орська фортеця

Назва

Орська фортеця

Місцезнаходження

Оренбурзька губернія (тепер – Орськ, місто в Оренбурзькій області РФ)

Довідка

У 1731 році казахський хан Абулхаїр разом із зібранням казахської старшини вирішив прийняти акт про добровільне приєднання Молодшого жуза казахів до Росії. Син хана Ералі у 1734 році здійснив домовленість із імператрицею Російської імперії Анною Іоанівною про надання його роду права ханського престолонаслідування та побудову на річці Ор міста із фортецею, де він міг би в разі потреби перечекати небезпеку. Натомість Ералі забов’язувався захищати російські кордони, суміжні з землями його орди, та російські купецькі каравани, а також надавати воєнну допомогу й платити ясак звіриними шкурами. Тож Орськ закладається 15 (26) серпня 1735 року Оренбурзькою експедицією під керівництвом відомого вченого-географа Івана Кириловича Кирилова як фортеця біля Преображенської гори на лівому березі річки Яїк (Урал) при впаданні в неї річки Ор. На Преображенській горі було побудовано цитадель, а біля її підніжжя – дерев’яну церкву Андрія Первозванного.

Спочатку населений пункт мав назву Оренбург, він зводився як опорний пункт ліній укріплень по річках Яїк, Самара та Сакмара. У 1741 році фортецю перейменували в Орську; при цьому сам Оренбург перенесли нижче по течії Уралу.

У 1840-х роках у центрі старої фортеці, на місці первісної дерев'яної церкви Андрія Первозванного, будується ще одна Спасо-Преображенська соборна церква. Про неї згадує Тарас Шевченко. Завершилося будівництво церкви в 1852 році.

У 1861 році фортецю було перетворено у станицю Оренбурзького козацького війська. У 1865 році Орськ отримав статус міста і повітового центру Оренбурзької губернії.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Шевченко прибув сюди з Оренбурга 22 червня 1847 року. Його зарахували рядовим 5-го лінійного батальйону Окремого Оренбурзького корпусу.

Перебуваючи в Орській фортеці, поет підтримував дружні взаємини з І.Заводським, С.Крулікевичем, О.Фішером, М.Александрійським та ін. Тут, незважаючи на заборону писати, він створив поеми: «Княжна», «Москалева криниця», багато поезій: «Сон» («Гори мої високії»), «Іржавець», «А.О. Козачковському», «О думи мої! о славо злая!» та ін. Тут Шевченко намалював автопортрет, зробив кілька замальовок.

В Орську поет перебував до 11 травня 1848 року, коли разом з ішними учасниками Аральської описової експедиції вирушив у похід до Аральського моря.

Вдруге Шевченко побував тут у жовтні 1849 року на шляху з Раїма в Оренбург. Утретє поет був у цій фортеці наприкінці травня 1850 року, коли його привезли під конвоєм з Оренбурга. Протягом тривалого часу Шевченко перебував на гауптвахті. Наприкінці вересня 1850 року його відправили в Новопетровське укріплення.

Шевченко описав Оренбурзьку фортецю в повістях «Близнецы» і «Несчастный» та своїх листах до Варвари Рєпніної від 24 жовтня 1847 року, 25-29 лютого 1848 року, до Андрія Лизогуба від 22 жовтня 1847 року, до Михайла Лазаревського від 20 грудня 1847 року і до Федора Лазаревського від 22 квітня 1848 року. Згадки про цю фортецю є в Щоденнику.

1908 року одну з історичних вулиць названо ім'я великого поета. 1984 року в місті відкрито музей Тараса Шевченка. Його ім’ям названо також бібліотеку, вулицю й парк.