національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Пекарі

Назва

село Пекарі

Місцезнаходження

Черкаський повіт Київської губернії (тепер Канівського району Черкаської області)

Довідка

Офіційно село Пекарі засноване в 1144 році, в історичних довідках згадується за часів існування міста Родень, яке знаходилось біля теперішньої Княжої гори.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Шевченко приїжджав у це село кілька разів у липні 1859 року. Як писав поет у «Поясненні чиновникові особливих доручень М.О. Андрієвському», він мав намір «приобрести небольшой кусок земли, где бы можно было водвориться на постоянное жительство... Нашел я желаемое место между городом Каневом и селом Пекари, в имении помещика Парчевского». 5 липня Шевченко приїжджав у Пекарі оглянути цю ділянку землі, яка належала поміщикові Н.Парчевському. 10 липня поет прибув сюди разом із землеміром. Під час обміру ділянки відбулася богословська суперечка Шевченка з родичем землеміра А.Козловським. Поета звинуватили в блюзнірстві.

Через кілька днів Шевченко в Пекарях переправився через Дніпро і пішов на Михайлову Гору, але біля с. Прохорівки його заарештували. І в Петербурзі поет не міг забути «оту благодать над Дніпром», згадки про Пекарі є в його листах до В.Г. Шевченка. Коли в травні 1861 року домовину з тілом поета привезли до Канева і поховали на Чернечій горі, селяни Пекарів допомагали насипати високу могилу.

На землях сільської ради села Пекарі знаходиться причал «Тарасова гора».