національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Седнів

Назва

містечко Седнів

Місцезнаходження

містечко Чернігівського повітe Чернігівської губернії, тепер – селище міського типу в складі Чернігівського району Чернігівської області. Розташований на річці Снов (притоки Десни), за 25 км від залізничної станції Чернігів.

Довідка

Вперше згадується як давньоруське місто-фортеця Сновськ. Поблизу нього у 1068 році князь Святослав з трьома тисячами воїнів розбив 12-тисячне військо половців. Виник зі слов'янських поселень у VIII – IX столітті. Назва походить від річки Снов («сна» – омивати, купатись). У Х – ХІ столітті Сновськ був однією з фортець Київської Русі, центром окремої адміністративної одиниці — Сновської тисячі. У ХІІ-ХІІІ століттях Сновськ входив до складу Чернігівського князівства. Був знищений татарами 1239 року. У 50-х роках XIV століття місто увійшло до складу Великого князівства Литовського. З XVI століття має сучасну назву Седнів.

У 1648-1781 роках Седнів був сотенним містечком Чернігівського полку, а пізніше – волосним містечком Малоросійської, потім Чернігівської губернії. 1659 року короткий час існував Седнівський полк. Наприкінці XVII століття Седнів став маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів.

З 1782 року – в складі Городнянського повіту Чернігівського намістництва, з 1797 року – центр волості того ж таки повіту Малоросійської губернії, а з 1802 року – Чернігівської губернії.

Місто постраждало внаслідок Голодомору 1932-1933 років.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Шевченко був тут навесні 1846 року, коли за завданням Археографічної комісії їздив змальовувати історичні й архітектурні пам’ятки Чернігівщини. Жив він у маєтку братів Андрія та Іллі Лизогубів, у яких була добре обладнана малярська майстерня. В цьому містечку Шевченко виконав портрети А.Лизогуба та І.Лизогуба і малюнки «В Седневі», «Коло Седнева», «Чумаки серед могил». Вдруге Шевченко приїжджав у Седнів у березні 1847 року. 7 березня він написав тут поему «Відьма» («Осика»), а 8 березня – передмову до нездійсненого видання «Кобзаря». Згадки про Седнів є в Шевченкових листах до А.Лизогуба. В містечку було встановлено погруддя Шевченка, але німецькі війська зруйнували його. В 1957 році у Седневі відкрито новий пам’ятник поетові. На колишньому будинку Лизогубів встановлено меморіальну дошку. В парку збереглися альтанка й старезна липа, під якою любив відпочивати поет і яку в народі називають Шевченковою. Під цією липою встановлено погруддя поета й меморіальну дошку. Його ім’ям названо одну з вулиць Седнева і парк.