національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Вільно

Назва

місто Вільно (тепер Вільнюс)

Місцезнаходження

cтолиця Литви і найбільше місто країни; розташоване на річці Няріс.

Довідка

Назва (лит. Vilnius) походить від назви річки Вільня, на якій стоїть місто.

У стародавніх історичних письменах переважає назва Вільня, Wilna, Vilna. У пам’ятках писемності, починаючи з XIV століття, використовується форма Wilno, Vilno та інші назви. У литовських пам’ятках писемності 1595, 1600, 1653 та пізніших років трапляється варіант Vilnius.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

З осені 1829 до лютого 1831 Шевченко жив у Вільно як козачок пана П.Енгельгардта. Пан мешкав у флігелі генерал-губернаторського палацу, поблизу університету. Під час перебування у Вільно бажання малювати цілком заполонило молодого Шевченка. Побачивши захоплення свого козачка живописом, Енгельгардт, нарешті, дозволив йому вчитися малювати. Можливо, Шевченко відвідував уроки малювання у професора живопису Віленського університету Й.Рустемаса. Пізніше в листі до Б.Залеського 10 лютого 1855 Шевченко згадував про настанови, що їх давав професор своїм учням.

Було припущення, що у Вільні Шевченко брав уроки малювання й у художника-портретиста Й.-Б. Лампі. Але точних даних про це немає. В цьому місті Шевченко познайомився з дівчиною-швачкою Я.Гусиковською й покохав її. Як згадував поет пізніше, це знайомство збудило в нього, тоді панського козачка, почуття людської гідності, він почав ще дужче замислюватися над тяжкою долею кріпаків (журнал «Основа», 1862, № 5, с. 52). Є підстави гадати, що вже тут він читав польську літературу, зокрема твори А.Міцкевича. Коли почалося польське визвольне повстання 1830-1831 років, П.Енгельгардт спішно виїхав до Петербурга, а Шевченко з панською челяддю ще затримавсь у Вільно. У цьому місті Шевченко міг спостерігати хід революційних подій, читати прокламації повстанців. У листі до Б.Залеського 10, 15 лютого 1857 року він писав: «Вильно так же дорого по воспоминаниям моєму сердцу, как и твоєму». В поезії «У Вільні, городі преславнім», написаній на засланні в 1848 році, Шевченко згадував Вільно та його околиці. Згадки про це місто є й у повісті «Варнак», у «Щоденнику» та в листах.

У Вільнюсі ім’ям Шевченка названо вулицю, у 1961 році на будинку Вільнюського університету встановлено меморіальну дошку з написом литовською, українською та російською мовами.