національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Вільшана

Назва

містечко Вільшана

Місцезнаходження

Звенигородський повіт Київської губернії, тепер смт Городищенського району Черкаської області. Розташоване на річці Вільшанці, за 25 км на захід від районного центру – міста Городище і за 23 км від залізничної станції Городище.

Довідка

У письмових документах Вільшана вперше згадується як місто у 1598 році. Її назва походить очевидно від річки Вільшанки, відомої з літопису ще з ХІІ століття. Побутує й інша версія, що Вільшана – похідне від свовосполучення «вільним – шана». В самому селищі відома легенда, що дочці Ярослава Мудрого Ольші (Олісаві) належало поселення, яке називали острожок Ольші (назва згодом трансформувалася у Вільшану).

У першій половині XVII століття соціальне, національне й релігійне гноблення призвело до вибуху народно-визвольної війни 1648-1654 років проти польськоко-шляхетського панування, у якій вільшанці боролися під проводом козацького полковника Максима Кривоноса, який за деякими відомостями народився у Вільшані.

У 1791 році Ольшанський ключ перейшов у власність Василя Васильовича Енгельгардта, а пізніше до його сина Павла Васильовича.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Тарас Шевченко жив у цьому містечку 1829 року, коли був козачком Павла Енгельгардта. Приїжджав сюди і в 1843-45 рр. та в 1859 році. У своїх «Приписах» до поеми «Гайдамаки» Шевченко зазначив: «Вільшана, або Ольшана, містечко Київської губернії, Звенигородського повіту; між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляху Боровиків хутір і корчма...». Згадка про Вільшану є в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали».

22 січня 1961 року до 100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка відкрито музейну кімнату в приміщенні селищного Будинку культури (зараз – музей історії смт. Вільшана). Ім’ям Шевченка у Вільшанах названо вулицю. Також у селищі є пам'ятний знак на місці, де знаходилася садиба пана Енгельгардта.