національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Ханга-баба

Назва

Ханга-баба

Місцезнаходження

урочище за 30 км на схід від Новопетровського укріплення на півострові Мангишлак

Довідка

Урочище Ханга-баба отримало свою назву від імені похованої тут шанованої людини. Ханга-баба було місцем стоянки Каратаутської експедиції, організованої в 1851 році для виявлення покладів кам’яного вугілля в горах Каратау, до складу якої входив Тарас Шевченко. В цьому урочищі й навколо нього були джерела прісної води та колодязі. Поблизу знаходилося давнє туркменське кладовище, руїни мечеті і школи, а також залишки старої фортеці. 

Зв’язок з Т.Г. Шевченком

Тарас Шевченко був у Ханга-баба в 1851 році двічі під час експедиції, і згодом неодноразово повертався у цю місцевість. У листах до Броніслава Залеського (січень 1854, вересень 1855) Шевченко писав: «Вчора був в Ханга-бабі, обійшов усі яри, вклонився як старим друзям деревам, з яких ми колись малювали, а в найдальшому яру – пам’ятаєш, де величезне дерево у самого колодязя оголило свої величезні старі коріння? – під цим деревом я довго сидів ... О, які прекрасні, світлі, втішні спогади в цей час пролетіли над моєю головою!»

Тут був зроблений перший в експедиції малюнок Тараса Шевченка (№ 1, «Ханга-Баба»). Збереглося також кілька його творів, виконаних в урочищі на кольоровому й тонованому папері аквареллю та олівцем: акварель «Ханга-Баба» (1857), олівцеві рисунки «Ханга-Баба» (1851), «Туркменські аби» (1851), «Склепіння зруйнованої будівлі», «Надгробок у Ханга-Баба», «Надгробок», кілька начерків на одному аркуші – «Надгробки в Ханга-Баба» (між 1851 і 1855). В урочищі Ханга-Баба, між 1851 і 1855 році можливо, створено й рисунки олівцем «Туркменські аби» та «Надгробки на туркменському кладовищі».