національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Шевченко Катерина Григорівна

Прізвище, ім'я, по-батькові

Шевченко Катерина Григорівна

Роки життя (за новим стилем)

20 листопада 1804 – 1848

Діяльність

Селянка, кріпачка, старша сестра Тараса Шевченка.

Коротка біографія

Катерина Григорівна Шевченко народилася 20 листопада 1804 року у селі Кирилівка. Звенигородського повіту Київської губернії. Як найстарша з дітей, доглядала менших братів і сестер, зокрема Тараса (на 8 років старша за нього). Дуже рано Катерина покинула рідну сім'ю, одружившись 29 січня 1823 року із кріпаком Антоном Григоровичем Красицьким. Переїхала в сусіднє село Зелену Діброву. Мала 12 дітей: Олену, Федору, Феодосію, Соломію, Степана, Семена, Ганну, Марію, Федору, Якима, Максима, Тетяну, але лише четверо вижили : Яким,Степан, Максим, Федора. Не раз вона давала притулок своєму непосидючому братові Тарасу. Поет називав Катерину терплячою та ніжною нянею і тепло згадував про неї в повісті «Княгиня», особливо в епізоді із залізними стовпами. З Катериною Тарас ходив на прощу до Мотронинського монастиря. Після смерті матері часто приходив до Катерини, в її родині до нього тепло ставилися. Тарас Шевченко завітав до сестри в Зелену Діброву в 1843 та у вересні 1845 року, коли бував в Україні. Він згадував про сестру і в листах до брата Микити. Померла в 44 роки в один день з донькою Тетяною від епідемії холери у 1848 році, в тому ж році від холери помер і її чоловік.

 

Її онук (син сина Степана) Фотій Степанович став відомим українським художником і педагогом, а правнук (онук сина Якима) Дмитро Филимонович Красицький - українським письменником і шевченкознавцем.

Місця, де перебував, працював, зв'язок з Україною

Кирилівка, Моринці, Зелена Діброва, Чигирин.

Зв’язок із Т. Г. Шевченком

Старша сестра і нянька Тараса Шевченка, була «незабвенной сестрой» и «терпеливой, нежной нянькой».

Висловлювання про діяча відомих дослідників культури та науки

«Кіевская Старина». Спогади редактора Лебединцева: «В нашем селе наискосок, через улицу от нас, рядом со школою, жила родная сестра поэта, Катерина, по мужу Красицкая, у которой он в детстве подолгу проживал… Её, т. е. старшую сестру Тараса, звали у нас «Катрею гугнявою», потому, что она от природы или от болезни какой гнусила. После того, как Тарас незадолго до ссылки своей побывал на родине и у неё, Катри, она, вспоминая его детство, рассказывала матери моей о его блуканье в детские годы из Кириловки в Зелену…».