національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Сторонній учень і учень-академіст

Назва

Сторонній учень і учень-академіст

Довідка

Від початку заснування Академії художеств (1757) у ній виховувались на казенний кошт учні-академісти. Вони вивчали як загальноосвітні предмети, так і спеціальні. Крім того, з 1798 року було дозволено «різного звання і віку молодим людям користуватися щоденно в оній Академії вченням рисування, яке тут викладалося» («Санкт-Петербургские ведомости», 1798 рік, 20 березня). Ці «вільні слухачі» називалися сторонніми на відміну від академістів, які починали навчання з виховного училища при Академії. За певну плату вони одержували квитки на право відвідування спеціальних дисциплін, тобто рисувальних класів.

У 1840 році за пропозицією професора Олександра Зауервейдера виховне училище при Академії було скасовано. Викладання загальноосвітніх предметів у ньому зняли, натомість розширили програми зі спеціальних дисциплін. Було скасовано статус казенних учнів. Усі учні отримали рівні права.

Навчання починалось з копіювання рисунків (класи оригінальних голів і фігур). Потім рисували зліпки з античних статуй (класи гіпсових голів і гіпсових фігур). В останньому, випускному, класі малювали з натури (натурний клас).

У спеціальних класах – архітектурному, скульптурному, медальєрному, граверному, в класах живопису – історичного, портретного, батального, мініатюрного, перспективного, пейзажного – учень під керівництвом професора набував тієї чи іншої вузької спеціальності. Кожний спеціальний клас мав ректора і трьох професорів, і цього штату скрупульозно дотримувалися навіть тоді, коли тому чи іншому мистецтву навчалося всього один чи два учні, як це бувало, наприклад, у граверному класі.

Екзамени із загальноосвітніх предметів, що викладалися академістам до 1840 року, проводилися у літній час перед вакаціями (канікулами). Ці екзамени Шевченко, як «сторонній учень», не складав. Екзамени ж в галузі «художеств» складали всі учні наприкінці кожного місяця і кожної третини навчального року. Крім того, проводилися «великі екзамени у художествах» після закінчення академічного року, тобто протягом вересня на загальних зборах штатних, дійсних і почесних членів Академії.

Після третинних (за третину року) екзаменів найкращим учням присуджували медалі – золоті першого і другого ступеня і срібні тих же ступенів. На медалях вирізьблювались імена, прізвища удостоєного та рік отримання.

Медалі вручалися вельми урочисто в конференц-залі на загальних зборах Академії  в присутності численної публіки під аплодисменти й музику.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Т. Шевченко вступив до Академії як «сторонній учень».

Географічне поширення

Петербург, Російська імперія.

 

Жур П. В. Шевченківський Петербург. – Київ: Дніпро, 1972. – С. 71-73.

Повесть Тараса Шевченка «Художник». Иллюстрации, документы. Альбом. Киев: Мистецтво, 1989.  – С. 38.

Судак В. О. В класах Академії мистецтв // З Досліджень про Т. Г. Шевченка. – Київ: Дніпро, 1968. – С. 8-9, 11.