національний музей
тараса шевченка

укр рус eng

Академізм

Назва 

Академізм

Довідка

Напрям в образотворчому мистецтві, що склався в художніх академіях XVI XIX століття, заснований на догматичному дотриманні зовнішніх форм класичного мистецтва. Академізм сприяв систематизації художньої освіти, закріпленню класичних традицій. Вважаючи сучасну дійсність негідною «високого» мистецтва, академізм протиставляв їй позачасові й наднаціональні норми краси, ідеалізовані образи, далекі від реальності сюжети (з античної міфології, Біблії, давньої історії), що підкреслювалося умовністю і абстрагованістю моделювання, кольору і малюнка, театральністю композиції, жестів і поз. Будучи, як правило, офіційним напрямком у дворянських і буржуазних державах, академізм спрямовував свою ідеалістичну естетику проти передового національного реалістичного мистецтва.

Академізм виник наприкінці XVI століття в Італії. Болонська школа виробила правила наслідування мистецтва античності та Високого Відродження, а також французького академізму другої половини XVIІ – XVIІІ століть (Шарль Лебрен та інші), що засвоїв ряд принципів і прийомів класицизму. Ці правила наслідування стали зразком для багатьох європейських і американських художніх академій. У ХІХ столітті академізм (очолюваний Антоніо Канова в Італії, Жаном Огюстом Домініком Енгром у Франції , Федором Антоновичем Бруні в Росії), спираючись на вихолощену традицію класицизму, вів боротьбу з романтиками, реалістами і натуралістами, але сам сприймав зовнішні сторони їхніх методів, перероджуючись в еклектичне салонне мистецтво. Під ударами реалістів (у тому числі російських передвижників) академізм поступово розпався і лише почасти зберігся в кінці ХІХ століття і в ХХ столітті у ряді країн, здебільшого в оновлених формах неокласицизму.

Термін «академізм» у широкому розуміння – будь-яка канонізація, звернення до непорушної норми ідеалів і принципів мистецтва минулого. У цьому сенсі говорять, наприклад, про академізм деяких шкіл елліністичної та давньоримської скульптури або ряду художників новітнього часу, які прагнули відродити концепції шкіл і напрямків, що історично вичерпали себе.

Зв’язок з Т. Г. Шевченком

Академізм був характерним для мистецьких робіт Шевченка періоду його навчання в Петербурзькій Академії мистецтв.

Географічне поширення

Європа.

 

Зображення: «Жанна д'Арк на коронації Карла VII», Жан Енгр, 1854.